У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Спліт (значення).
Спліт або Сплит[2] (хорв.Split, італ. і вен.Spalato) — місто в Хорватії з багатою більш ніж 1700-річною історією. Найбільше місто Далмації і друге за величиною місто країни після столиці — Загреба. Центр відомого курортного регіону, знаходиться в центральній частині узбережжя Адріатики між містами Задар і Дубровник. Населення 178 102 осіб (2011).[3]
Місто розташоване на півострові Мар'ян між затокою Каштела і Сплітським каналом біля підніжжя Мосорських гір (найвища вершина — Мосор, 1330 метрів). Сучасний Спліт — місто, що динамічно розвивається. Населення зайняте в туристичному сервісі, торгівлі, харчовій промисловості, рибальстві та рибопереробці, виноробстві, виробництві добрив, суднобудуванні, видобутку та обробці вапняку. Значне число містян працює в портах, пасажирському і вантажному транспорті.
Великий внесок у розвиток міста зробила нова сучасна автомобільна траса (А1), що пов'язала Спліт зі столицею та європейськими країнами.
Римська колонія Салона, залишки руїн якої досі можна бачити в північно-східному передмісті Спліта, була столицею і економічним центром провінції Далмація. За переказами в III столітті тут народився майбутній римський імператор Діоклетіан, який правив Римом з 284 по 305 р. і увійшов в історію, як реформатор державного устрою Римської імперії та організатор одного з найжорстокіших переслідувань християн. Після зречення від влади в 305 р. він повернувся в Спліт, де вже йшло будівництво палацу для нього. Похований Діоклетіан в мавзолеї, пізніше переробленому в християнський собор.
У 639 р. Спліт зруйнували внаслідок набігу аварів, все населення міста сховалося за стінами палацу Діоклетіана. До кінця VII століття вся берегова лінія району і саме місто були заселені слов'янами. У XII столітті Спліт формально визнав над собою владу угорсько-хорватської корони, але зберігав фактичну незалежність аж до 1420 р, коли він разом з більшістю прибережних і острівних міст Далмації увійшов до складу Венеційської республіки. Втім і у складі Венеції Спліт користувався автономією. Околиці Спліту, особливо береги затоки Каштела, стали улюбленим місцем відпочинку заможних венеційців. Багато вілл і палаци, побудованих ними, збереглися до наших днів.
У Середньовіччя Спліт став одним з головних хорватських центрів торгівлі, економіки і культури. Уродженцем Спліту був Марко Маруліч, гуманіст і письменник, що вважається творцем хорватської національної літератури.
У 1797 році Спліт, як і вся Далмація, був приєднаний до Австрії. Після нетривалого французького правління в 1813 р. він знову перейшов під владу австрійської корони.
У 1941 р. Спліт був знов окупований італійцями. У 1943 році він був звільнений партизанами-антифашистами, проте незабаром був узятий під контроль вже німецькою армією. 26 жовтня 1944 року Спліт був остаточно звільнений партизанами від загарбників. Після війни Спліт у складі Хорватії став частиною СФРЮ.
Це був єдиний випадок в історії, коли місто було атаковане кораблем, що носить його ім'я. Втім, бомбардування не завдало місту істотних пошкоджень, а вже в січні 1992 р. частини ЮНА остаточно покинули місто. Подальші битви югославських воєн обійшли Спліт стороною.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 178102 осіб[1], 13 з яких назвали рідною українську мову[4]. Населення самого міста становило 167 121 особу.[1]
Середня річна температура становить 16,30 °C, середня максимальна — 28,69 °C, а середня мінімальна — 4,01 °C. Середня річна кількість опадів — 777 мм.[6][7]
Спліт зв'язаний регулярним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, містами Боснії та Герцеговини й деякими європейськими столицями. Автобан А1 дозволяє легко доїхати до міста з континентальної частини країни на автомобілі. Національними морськими поромними лініями Спліт пов'язаний із містами Рієка і Дубровник, з островами Брач, Хвар, Шолта, Вис, Корчула і Ластово, а міжнародними поромами — з італійськими містами Анкона, Венеція і Пескара. За 20 км від міста по дорозі на Трогір розташований міжнародний аеропорт, який у туристичний сезон працює в дуже напруженому режимі (935 000 пасажирів у 2005 році). Спліт — найпівденніша точка національної хорватської залізниці, але лінія на Спліт не електрифікована і використовують її вельми слабо.
Пам'ятки
Спліт
Історичний центр міста Спліт і палац Діоклетіана Historical Complex of Split with the Palace of Diocletian[8]
Палац Діоклетіана — чотирикутне внутрішнє містечко, відокремлене від зовнішнього міста високими мурами. Південний мур палацу виходить на набережну, північний — до парку Штроссмайера, східний до міського ринку, а західний до Народної площі і старого міста довкола неї. Усередині палацу знаходяться:
Собор св. Дує (Домнія) — восьмикутний собор з високою дзвіницею, побудований у ранньому середньовіччі на місці мавзолею Діоклетіана. Святий Дує (Домній) був єпископом, закатованим у Спліті під час гонінь на християн при Діоклетіані. Вважається заступником Спліту. У соборі — вівтар з рельєфними зображеннями авторства знаменитого Юрая Далматинаца. З дзвіниці відкривається чудовий краєвид Спліту та міської гавані.
Перистиль — одна з небагатьох внутрішніх палацових споруд, що збереглися з римських часів. Чотирикутний зал просто неба, оточений мармуровими колонами. Римлянами він використовувався для урочистих церемоній, а в наші дні його уподобали для виступів вуличні музиканти та аматорські хори.
Вестибюль — круглий зал, увінчаний куполом. Вів в особисті спокої імператора, що не збереглися.
Храм Юпітера — римський храм, що прекрасно зберігся, перероблений у ранньому середньовіччі на християнський.
Фортеця Гріпе
Ратуша — старовинна ратуша XV століття знаходиться на Народній площі. Зараз у ній розміщений Етнографічний музей.
Пам'ятник Гргуру Нінському — знаходиться біля Північного входу до Діоклетіанівого палацу. Автор Іван Мештрович (1927 р.). Єпископ Гргур Нінський, що жив в X столітті, прославився боротьбою за збереження хорватської мови та культури.
Руїни римської Салони — знаходяться у передмісті Спліта. Збереглися великий амфітеатр, руїни храмів, палаців, вілл.