Місто, як і решта Далмації, протистояло Венеції аж до 1412. Османська імперія почала загрожувати місту наприкінці XV століття, але так його і не захопила. У XVI сторіччі збудовано фортецю святого Миколая, а в XVII столітті зміцнили обороноздатність міста, побудувавши фортецю Святого Іоанна і Шубічеваца.
У липні 1991 року, коли постала нова незалежна держава Хорватія, незаконні збройні формування хорватських сербів за підтримки ЮНА розпочали наступ на населену хорватами Далмацію, а Шибеник укупі з Задаром, зі сотнями людських жертв, потерпіли від сербських нападів найбільше серед далматинських міст.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 46 332 осіб[4], 3 з яких назвали рідною українську мову[5]. Населення самого міста становило 34 302 осіб.[4]
Середня річна температура становить 15,50°C, середня максимальна – 28,10°C, а середня мінімальна – 3,09°C. Середня річна кількість опадів – 711 мм.[7][8]
Сьогодні Шибеник бурлить мистецьким і культурним життям. Щороку тут відбувається Міжнародний дитячий фестиваль (Međunarodni Dječji Festival).
Найважливішим храмом Шибеника є Собор святого Якова, внесений у Список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Собор, який будували кілька архітекторів упродовж XV і XVI століть, поєднує в собі елементи готичного та ренесансного стилю. Своєю надзвичайністю він завдячує архітектурі (цілком і повністю збудований з каменю, без використання будь-яких інших матеріалів) та 71 реалістичному барельєфові на апсидах.
Біля входу в канал Святого Анте розташувалася фортеця Святого Миколая, збудована в середині XVI століття для захисту від турецьких нападів з боку моря. Твердиня споруджена на основі проєктів венеційського військового архітектора Мікеле Санмікеллі. Фортеця Святого Миколая є чи не найміцнішим укріпленням на хорватському узбережжі.
Міський конференц-зал розташовано на центральному майдані міста — площі Хорватської Республіки. Це дуже гармонійна і прозора будівля у стилі Ренесансу, зведена в 1533–1536 рр. На першому поверсі є церемоніальна палата, в якій відбувалися міські засідання.
Палац ректорів розташовано на узбережжі в старому центрі міста. Уціліли два крила цієї колись набагато більшої споруди, в якій урядував і проживав найвищий представник венеційської влади в суспільстві — міський ректор. У 1975 р. завершено переобладнання Палацу ректорів у Міський музей міста Шибеник.
↑ абзначення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
↑ абks. Marian Rechowicz. Gerowski (Gierowski) Jakub (1794–1850) / Polski Słownik Biograficzny (reprint): Kraków, 1948–1958.— t. VII, zeszyt .— (пол.) S. 398
Література
Iveković Ć. М., Šibenik ― Sebenico.— W., 1927 (Dalmatiens Architektur und Plastik, 2 Aufl., t. 2).
Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969–1978.