Попри те, що географічно Опатія розташована на півострові Істрія, адміністративно вона належить до Приморсько-Ґоранської жупанії.
Назва міста походить від слова «абатство» (хорв.Opatija, італ.Abbazia). Ім'я місту дало старовинне абатство Сан-Джакомо-делла-Прилуча, пізніше переобладнана на віллу.
Опатія є дуже популярним курортом. М'який клімат, гарні краєвиди, лаврові ліси навколо міста приваблюють сюди велику кількість туристів.
Ця ділянка істрійського узбережжя ще з венеційських часів була улюбленим місцем для відпочинку знаті. Піку популярності ця місцина досягла в австро-угорську добу (Істрія була віддана Австро-Угорщині після падіння Венеційської республіки в 1797 році). У 1889 імператор Франц-Йосиф офіційно проголосив Опатію курортом, єдиним на той час в Австро-Угорщині. Перший готель у місті — «Кварнер» був побудований у 1884 році.
Численні готелі і вілли кінця XIX — початку XX століття у теперішній час відреставровані і надають місту особливого шарму.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 11 659 осіб[1], 3 з яких назвали рідною українську мову[2]. Населення самого міста становило 6657 осіб.[1]
Середня річна температура становить 13,49°C, середня максимальна – 25,25°C, а середня мінімальна – 1,65°C. Середня річна кількість опадів – 1322 мм.[4][5]
Статуя «Дівчина з чайкою» — встановлена на березі моря в 1956 році, відтоді є одним з найупізнаваніших символів міста.
Відомі люди
В Опатії народився винахідник валіуму Лео Штернбах (1908–2005). У місті помер Теодор Більрот (1829–1894).
На відпочинку в Опатії (Аббації) бували австрійськийкомпозитор і диригентГустав Малер (1860–1911), один з найбільших симфоністів кінця XIX — початку ХХ ст.ст., Еріх Марія Ремарк (1898-1970), один з найвідоміших німецьких письменників XX століття.