Зоогеогра́фія (від грец.zoon — тварина і географія) — наука, розділ біогеографії, що вивчає закони географічного розповсюдження тварин і їх співтовариств на земній кулі як в сучасний час, так і в минулому; сучасні і історичні фактори і закономірності, що визначають це розповсюдження, а також географічне розповсюдження екологічних угруповань. Один з основних методів зоогеографії — картографування. У числі відомих зоогеографів — С. І. Медведєв, І. К. Лопатін.
Умови існування тварин в морях і прісних водах. Склад і походження фауни моря та прісних вод. Найголовніші фізичні властивості моря та прісних вод як середовища життя. Хімізм води. Пелагіаль, літораль (шельфова зона) та абісаль. Особливості складу та розповсюдження їх фауни.
Найголовніші фізичні і біологічні особливості внутрішньоматерикових водойм як середовища життя.
Фауна стоячих водойм, текучої води, солоних і тимчасових водойм. Головні риси розповсюдження тварин у внутрішньоматерикових водоймах. Зональність, зв'язок з річковими і морськими басейнами.
Умови існування тварин на суші. Загальні принципи походження та складу наземної фауни. Найголовніші біотичні та абіотичні фактори, що визначають розповсюдження наземної фауни.
Розселення тварин. Передумови та стимули до розселення. Перепони та перешкоди в розселенні тварин. Активне і пасивне розселення. Особливості розселення морської, прісноводної, та наземної фауни.
Перешкоди в розселенні тварин. Роль людини в зміні перешкод. Міграційні шляхи (історичний та сучасний аспекти). Зоогеографічні елементи фауни і фауністичні комплекси. Елементи фауни України. Історична зміна фауни. Деякі основні вогнища розвитку фаун на суші та на морі.
Визначення поняття про ареал. Ареал, як основний фактичний матеріал зоогеографії. Розповсюдження видів в середині ареалу. Зміни ареалу в часі (збільшення, скорочення, переміщення, зміна форми).
Форми ареалу та причини, що її визначають. Ареали суцільні та розірвані (дизюнктивні). Типи суцільних ареалів. Ареал і ландшафт. Зональні та кругові ареали. Ареали, що збільшуються і ареали, що скорочуються.
Межа ареалу і типи меж (ландшафтні, кліматичні, біоценотичні та інші). Направлені зміни межі і коливання ареалів (пульсація). Діяльність людини і її вплив на межу та величину ареалів. Потенційний ареал і акліматизація.
Релікти і типи реліктів. Особливості збереження і умови збереження реліктових форм і груп тварин. Реліктові комплекси внутрішньоматерикових водойм (оз.Байкал, Каспійське море та інші). Антропокультурні релікти.
Розірвані ареали та їх походження. Поняття про розірваний ареал. Вихідна форма розірваного ареалу та причини утворення розривів. Типи розірваних ареалів.
Острівна та печерна фауни. Острови океанічні та материкові. Особливості їх фауни та шляхи розвитку. Залежність складу фауни островів від кліматичних і біоценотичних причин. Релікти, палео- і неоендеміки на островах.
Умови існування і особливості печерної фауни та фауни високогір'я. Розповсюдження печерної та високгірської фауни. Ендемізм і релікти печер та високогір'я.
Зоогеографія // Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 241.
Зоогеографія: навчальний посібник: [для студентів вищих навчальних закладів] / Остап Решетило. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2013. — 232 с. — (Серія «Біологічні Студії»). — ISBN 978-966-613-752-7 (серія), 978-966-613-977-4
Основи зоогеографії: навч. посіб. / К. А. Сологор, Я. А. Омельковець ; Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, біол. ф — т, каф. зоології. — Луцьк: Вежа, 2008. — 170 с. : iл. — Бібліогр.: с. 146. — ISBN 978-966-600-353-2
(рос.)Гептнер В. Г. Общая зоогеография. — М. : Биомедгиз, 1936. — 548 с.
(рос.)Дарлингтон Ф.Зоогеография. — М. : Прогресс, 1966. — 520 с.
Посилання
Структура зооценозу функціональна // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 167.