Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Серкль», до складу якого приєднався 1988 року. Відіграв за команду з Брюгге наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Серкля», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Серкля» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,67 голу за гру першості. Протягом 1991—1994 років тричі поспіль ставав найкращий бомбардиром сезону в чемпіонаті Бельгії.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Андерлехт», за команду якого виступав протягом 1994—1997 років. За цей час виборов титул чемпіона Бельгії.
1994 року, напередодні тогорічного чемпіонату світу, нападник, який на той момент тричі поспіль ставав найкращим голеодором бельгійської футбольної першості, отримав пропозицію змінити футбольне громадянство і мати можливість захищати кольори збірної Бельгії на цьому мундіалі. Взяв участь у двох контрольних матчах збірної перед світовою першістю, в яких забив шість голів, у тому числі п'ять з дев'яти м'ячів своєї команди у грі проти збірної Замбії, і був включений до заявки бельгійців на мундіаль. На ЧС-1994 взяв участь в усіх чотирьох матчах Бельгії на турнірі (3 гри групового етапу та програний матч 1/8 фіналу), проте голів на його полях не забивав. Того ж 1994 року взяв участь у ще двох іграх бельгійської збірної, довівши їх загальну кількість до 8, після чого до її лав більше не залучався.