Володимир Володимирович Кенігсон (рос. Владимир Владимирович Кенигсон; 7 листопада 1907 — 17 листопада 1986) — радянський актор кіно і театру. Народний артист СРСР (1982)[1].
Життєпис
Володимир Кенігсон народився в Сімферополі в родині адвоката Володимира Петровича Кенігсона. У 1925 році закінчив студію при Сімферопольському драматичному театрі та стажистом. З 1927 по 1928 та з 1933 по 1934 роки працював актором цього театру. З 1928 року, з перервами, по 1942 рок був актором Дніпропетровський академічний театр російської драми ім. М. Горького (зараз — Дніпровський академічний театр драми і комедії). У 1930—1931 роках був актором Першого пересувного театру Української РСР (Суми, Херсон, Вінниця, зараз — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка). З 1941 року перебував в евакуації з Дніпропетровським академічним театром російської драми ім. М. Горького в місті Барнаул. В 1942 році в тому ж місті був розміщений Камерний театр під керівництвом О. Я. Таїрова з Москви. Таїров побачив Кенігсона на сцені та запросив до своєї трупи.
Протягом 1940-1949 років В. Кенігсон працював у Камерному театрі під керівництвом Олександра Таїрова, де став партнером Аліси Кунен у виставах «Пані Боварі» (роль Родольфа) та інших. Після закриття Камерного театру в 1949 році за порадою Таїрова Кенігсон вступив до Малого академічного театру.
В ті ж роки Володимир Кенігсон також знявся у фільмі Михайла Чіаурелі «Падіння Берліна», де виконав роль нацистського генерала Кребса. За це Кенігсон був нагороджений Сталінською премією, яку йому вручив сам Йосип Сталін, він був у захваті від майстерності Кенігсона. Саме тому з перших же кроків Кенігсон зайняв важливу посаду в трупі на одній з найстаріших сцен.
У 1949-1986 роках Кенігсон був постійним членом трупи Малого академічного театру в Москві. Там його партнерами по сцені були такі зірки як Еліна Бистрицька, Борис Бабочкин, Михайло Жаров, Віктор Павлов, Юрій Соломін та багато інших видатних акторів. Він зіграв понад 60 ролей на сцені та понад 30 ролей у кіно та телебаченні. Також він працював над дубляжем іноземних фільмів і мультфільмів, тож серед акторів, що розмовляють його голосом — Жан Габен, Луї де Фюнес і Тото.
Володимир Кенігсон був похований на Ваганьковському кладовищі на 58 місці поруч зі своїм зятем Олексієм Ейбоженком.
Особисте життя
- Донька — Наталія Кенігсон
- Зять — актор Олексій Ейбоженко
- Онук — теле- та радіоведучий Олексій Ейбоженко-молодший
Вибрана фільмографія
Вибрані іноземні фільми
Вибрані мультфільми
Примітки
- ↑ Токарева, Р. М. (2012). Кенігсон Володимир Володимирович (Ukrainian) . Т. 12. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
