Сімферополь

Сімферополь Акмєсджит крим. Aqmescit
Герб Сімферополя Прапор Сімферополя
Залізничний вокзал, Кримський академічний драматичний театр, будинок Воронцова в парку Салгирка, Кебір-Джамі, Свято-Троїцький жіночий монастир, Кримський державний медичний університет, Буюк Джума-Джамі
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією)
Район	Сімферопольський район
Код КАТОТТГ	UA01160330010074014
Засноване	на початку XVI століття; 1508[1]
Поділ міста	3 адміністративні райони
Населення	▲338 319 (01.01.2014)[2]
- повне	▲338 319 (01.01.2014)[2]
Агломерація	363 341 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	107.41 км²
Густота населення	3149.79 осіб/км²
Поштові індекси	95000—95490
Телефонний код	+380-652
Координати	44°57′ пн. ш. 34°06′ сх. д. / 44.950° пн. ш. 34.100° сх. д. / 44.950; 34.100
Висота над рівнем моря	245 м
Водойма	р. Салгир
Назва мешканців	сімферо́полець, сімферо́полька, сімферо́польці
Міста-побратими	9 міст (див. список)
День міста	перша неділя червня
Номери автомобілів	АК, МА, ТК, МК
Відстань
Найближча залізнична станція	Сімферополь
До Києва
- фізична	664 км
- залізницею	863 км
- автошляхами	780 км
Міська влада
Адреса	95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, 27-65-14
Вебсторінка	Сімферопольська міська рада (сайт тимчасово не працює)
Сімферополь у Вікісховищі Мапа Сімферополь Акмєсджит крим. Aqmescit Сімферополь Акмєсджит крим. Aqmescit

Сімферо́поль (МФА: [sʲimfeˈrɔpɔlʲ] ( прослухати)), Акмєсджи́т^[3] (крим. Aqmescit) — місто в Україні, столиця Автономної Республіки Крим, адміністративний центр Сімферопольського району. З березня 2014 року місто тимчасово окуповане Росією. Рішенням тимчасової окупаційної адміністрації місто названо адміністративним центром «Республіки Крим». Розташоване на берегах річки Салгир, на північних схилах Кримських гір, між двома пасмами його передгір'я.

Місто адміністративно поділено на три міські райони — Залізничний, Київський та Центральний.

Назва Акмєсджит (за правилом дев'ятки, ближче до оригіналу Акмєсджі́т, зросійщений варіант — Ак-Мече́ть) перекладається з кримськотатарської як «біла мечеть», мається на увазі мечеть Кебір-Джамі, найстаріша будівля міста. Водночас в багатьох тюркських мовах, в тому числі і в кримськотатарській, Ак (білий) означає також захід, тоді як Кок (блакитний) — схід.

Сучасна назва впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»^[4] на честь її девізу. Ім'я Сімферополь у перекладі з дав.-гр. ἡ Συμφερούπολις /ге̅ сӱмферу́поліс/ означає «Місто (до) загального блага».

Мій девіз — бджоли, що літають від рослини до рослини, збирають свій перший мед, і носять його у вулик, що є корисним (рос.: Мой девиз — летающие от растения к растению пчелы, собирающие свой первый мед, и носящие его в улей, что является полезным.)^[5]

Звідси ж на гербі міста з'явилася бджола.

У першій половині XX століття українською місто називалося також Симферопіль^[6][7][8], Семферопіль^[9].

На території міста відомі знахідки залишків житла людини ще з доби палеоліту.

Перше античне поселення виникло у ІІІ столітті до н. е. як столиця скіфів у Таврії Неаполь Скіфський. На межі ІІ-ІІІ століть н. е. Неаполь став занепадати під ударами греків; остаточно місто зникло в результаті навали готів у ІІІ ст і гунів у IV ст., а його залишки були випадково виявлено лише у ХІХ ст.

Щонайменше з початку XVII століття — в долині Салгира вже існувало велике місто Акмесджит (або ж Ак-Мечеть, «біла мечеть»), резиденція кримського калга-султана. Після захоплення Криму Російською імперією у 1784 році імператрицею Катериною II місто отримало назву Сімферополь («місто загального блага») і стало адміністративним центром новоствореної Таврійської області (з 1802 — губернії).

• 24 квітня 1918 року Сімферополь був здобутий Кримською групою Армії УНР.
• 1921–1945 центр Кримської Автономної РСР, з 1945 — Кримської області РРФСР.
• 1954 р. — Кримська область в складі УРСР
• 1991 р. — адміністративний центр Кримської АРСР.
• З 1998 р. — столиця АР Крим.
• У лютому-березні 2014 місто окуповане Росією і проголошено адміністративним центром так званої «Республіки Крим».

Клімат напівсухий, теплий, з м'якою зимою. Звичайна температура січня +0,4 °C, липня +23,3 °C. Опадів 509 мм в рік, кількість годин сонячного сяйва 2469 на рік. Зима триває переривчасто (з 29 грудня по 25 лютого). На вегетаційний період припадає 270 мм опадів.

Клімат Сімферополь (1981-2010)
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Абсолютний максимум, °C	20,4	21,9	28,7	31,5	34,2	37,7	39,3	39,5	37,2	33,3	28,0	25,4	39,5
Середній максимум, °C	3,9	4,7	9,1	15,9	21,4	25,7	28,9	28,7	23,1	17,0	10,4	5,6	16,2
Середня температура, °C	0,2	0,4	3,9	9,9	15,1	19,5	22,3	22,0	16,9	11,3	5,8	2,0	10,8
Середній мінімум, °C	−2,9	−3,2	−0,3	4,8	9,5	13,9	16,5	16,1	11,2	6,8	2,2	−1,1	6,2
Абсолютний мінімум, °C	−26	−30,3	−18,4	−11,1	−8,4	0,7	3,6	3,8	−5,1	−11,4	−21,7	−23,2	−30,3
Годин сонячного сяйва	86,8	101,7	164,3	210,0	282,1	315,0	341,0	316,2	261,0	204,6	114,0	74,4
Норма опадів, мм	39	36	37	34	34	58	47	52	42	42	49	45	515
Днів з дощем	12	11	11	11	10	11	8	7	10	11	13	14	129
Днів зі снігом	11	11	7	1	0	0	0	0	0	1	4	9	44
Вологість повітря, %	85	81	76	69	68	67	63	63	69	76	82	84	74
Джерело: Pogoda.ru.net,[10] Hong Kong Observatory[11] for data of sunshine hours

Населення Сімферополя швидко зростало, зокрема після побудови залізниці Лозова — Сімферополь (1872—1875); його кількість, осіб:

Таблиця зміни чисельності населення

1840	1864	1887	1897	1914	1926	1939	1959	1970	1989	2001	2009	2014
8584	17 000	38 000	49 078	91 000	86 145	142 634	187 623	249 053	343 565	343 644	337 139	338 319

Національний склад Сімферополя за переписом 2001 року року^[12]

	чисельність	частка, %
росіяни	238 938	66,7
українці	76 147	21,3
кримські татари	25 209	7,0
білоруси	4 102	1,1
євреї	2 371	0,7
вірмени	2 130	0,6
татари	1 339	0,4
азербайджанці	1 014	0,3
поляки	717	0,2
греки	619	0,2
молдавани	561	0,1

Рідні мови населення Сімферополя за переписом 2001 року^[13]

	російська	кримськотатарська	українська	вірменська	білоруська
Сімферополь	85,57	6,81	6,24	0,34	0,12
Залізничний район	87,53	4,82	6,38	0,30	0,11
Київський район	85,92	6,81	6,04	0,33	0,14
Центральний район	83,59	8,32	6,41	0,39	0,11

Сімферополь — досить значний промисловий центр. Провідними галузями є машинобудування, харчова і легка промисловість, понад 70 підприємств, серед яких ВО «Фотон», «Пневматика», «Кримпродмаш», заводи «Сантехпром», «Фіолент», електробудівельний завод «СЕЛМА», швейне, трикотажне і взуттєве об'єднання, шкіргалантерейна фабрика, НВО «Ефірмасло», 2 консервні заводи, кондитерська і макаронна фабрики, пивобезалкогольний комбінат «Крим», заводи побутової хімії і пластмас, «Кримбудматеріали», «Кримнерудпром».

• Сімферопольський залізничний вокзал є найбільшим вокзалом Криму. З 27 грудня 2014 року поїзди «Укрзалізниці» у напрямку Криму до деокупації від російських загарбників тимчасово скасовані^[14]. На початку 2015 року обслуговував лише приміські поїзди.
• Міжнародний аеропорт «Сімферополь» імені Султана Амет-Хана (з березня 2014 року і до повномасштабного російського вторгнення в Україну (з 2022) обслуговував лише рейси російського напрямку)
• тролейбусна лінія Сімферополь — Алушта — Ялта, яка пролягає однією із найгарніших трас Криму. Від Сімферополя до Алушти вона йде крізь лісові місцевості Кримських гір, а від Алушти до Ялти — вздовж Чорного моря. Міжміські тролейбуси вирушають зі станції «Курортна» (біля залізничного вокзалу).
• Добре розвинуте автобусне сполучення з багатьма місцевостями Криму, в тому числі зі всіма курортами. У місті функціонують 4 міжміські автостанції: «Центральна», «Курортна», «Східна» (напрямок на Феодосію) та «Західна» (напрямок на Бахчисарай).

Східною околицею міста пролягає автошлях міжнародного значення E105.

В місті розвинуте автобусне та тролейбусне сполучення.

• Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського;
• Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського

Інститути: гуманітарно-екологічний, індустріально-педагогічний, природоохоронного і курортного будівництва, Сімферопольське музичне училище ім. П.I. Чайковського, 12 середніх спеціальних навчальних установ, 37 профтехучилищ, науково-дослідницькі і проєктно-конструкторські установи, зокрема Інститут мінеральних ресурсів, «Кримпроєкт», «Чорноморнафтогазпроєкт», Кримська філія Інституту археології НАН України, Кримське відділення Інституту сходознавства НАН України, Кримський центр гідрометеорології, сейсмічна станція, Кримський економічний інститут Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана тощо.

• Музей історії міста Сімферополя
• Етнографічний
• Краєзнавчий
• Художній
• Кримськотатарський музей мистецтв
• Музей археології Криму
• Будинок-музей Іллі Сельвінського

• Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького,
• Кримський академічний український музичний театр
• Сімферопольський театр ляльок
• Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр
• Сімферопольська філармонія
• Сімферопольський театр юного глядача

• Кінотеатр імені Тараса Шевченка (з 1904 року)
• Кінотеатр «Спартак» (з 1910 року)
• «Ілюзіон» — кінотеатр відкритий у 1910 році в помешканні купців Розенштейнів на Олександро-Невській вулиці^[15]
• «Ампір» — відкритий у 1910 році в будинку купця Спіро. Будівля була розташована поруч із готелем «Асторія». Кінотеатр багато разів перейменовували: з 1929 року — «Прожектор», з 1931 року — «Культфільм», з 1957 року — «Піонер». У 1965 році отримав назву «рос. Алые паруса» й проіснував до 1980 року^[16]
• «Тріанон» — у 1913 році відкритий в магазині «Пасаж», у будинку кандидата медицини В. Г. Бухштаба
• «Зірка»
• «Супутник» (вул. Севастопольська)
• «Кінотеатр імені Субхі, Батьківщина» (вул. Крилова)
• «Космос» (з 1970-х років)
• «Мир» — відкритий 30 травня 1964 року. У 1990-х роках було заплановано реконструкція кінотеатру, проте новий проєкт та реконструкція не здійснена^[17]
• «Сімферополь» (з 1956 року)

• Кримська республіканська бібліотека для дітей імені В. Н. Орлова
• Кримська республіканська бібліотека для юнацтва
• Кримська республіканська універсальна наукова бібліотека імені І. Франка
• Кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського

У Сімферополі на обліку перебувають об'єкти культурної спадщини: один археологічний комплекс національного значення; 94 пам'ятки архітектури, з яких 3 — національного значення; 114 пам'яток історії.

• Кебір-Джамі
• Хаджі Сеїт-Нафе
• Грецькі торгові ряди
• Комплекс земської лікарні
• Особняк Дінцера
• Садиба Палласа
• Будинок на Салгирі
• Долгоруковський обеліск
• Готель Європейський
• Житловий будинок уряду Кримської АРСР.

Напередодні 18 травня 2024 року окупаційна влада демонтувала пам'ятник українському генералові Петру Григоренку, який відстоював права кримських татар. Пам'ятник був відкритий в Сімферополі на Радянській площі за ініціативою Меджлісу кримськотатарського народу у 1999 році^[18][19].

Цирк, бюро подорожей і екскурсій, турбаза «Таврія».

• Кримський республіканський благодійний фонд допомоги біженцям та переселенцям

• Храм святих рівноапостольних Костянтина та Єлени
• Собор Петра і Павла
• Храм Трьох Святителів
• Свято-Троїцький собор
• Олександро-Невський собор

• Кафедральний собор святих рівноапостольних князя Володимира та княгині Ольги^[20]

• Каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії^[21]

• Кебір-Джамі
• Сеїт-Сеттар
• Хаджі Сеїт-Нафе
• Буюк Джума-Джамі
• Чокурча-Джамісі
• Джемаат Джамі (будується)
• Мерхамет Джамісі (реконструкція)
• Ак-Мечит Джамі
• Бор-Чокрак Джамісі
• Сувукъ-дере (будується)^[22]
• Мечеть мікрорайону Мар'їне
• Мечеть на території Сімферопольської виправної колонії № 102

Численні об'єкти туризму, пам'ятники Другої світової війни, невідомому солдату, партизанам та підпільникам Криму, Богдану Хмельницькому, О. Суворову, М. Фрунзе, О. Пушкіну, К. Треньову, меморіали жертвам фашизму, кримчанам, загиблим в Афганістані.

Пам'ятки природи

• Ботанічний сад ТНУ ім. В. І. Вернадського (парк «Салгирка»)
• Дуб «Богатир Тавриди» — 650 років, висота — 25 м, довжина стовбура в обхваті — 5,25 м — Дитячий парк.
• П'ятистовбурний каштан — вул. Фрунзе, 30.

Пам'ятки архітектури

• Палац М. С. Воронцова (1826)
• Будинок Чірахова (початок ХХ століття)
• Залізничний вокзал (1951)
• Кримський академічний російський театр (1911)
• Кінотеатр імені Тараса Шевченка (1915)

Археологічні пам'ятки

• Стоянка Чокурча (епоха палеоліту)
• Руїни городища Неаполя Скіфського.

Мальовничі околиці

• Садиба «Сабли» таврійського губернатора Бороздіна, XIX ст. — с. Каштанове, вул. Богданова.
• Садиба Кесслерів, XIX ст. — поч.XX ст. — с. Лозове.
• Житловий будинок колишньої садиби Кесслерів, XIX ст. — с. Піонерське.
• Мечеть Ескі-Сарай, XIV ст. — XV ст. — с. Піонерське.
• Пожарський заказник з дикорослими лікарськими рослинами — Лісовий масив Левадки.
• Зміїна печера — найбільша карстова порожнина передгір'я — (неподалік Левадки).
• Скеля, що плаче біля с. Пожарське — ландшафтний заказник.
• Закам'янілий потік вулканічної лави — с. Петропавлівка.
• Острівець-брила пермських вапняків — Сімферопольське водосховище.
• Печера-грот Чокурча — околиця Сімферополя.
• Карстова порожнина Вовчий грот — с. Донське.
• Печера-грот Киїк-Коба (одна з найстаріших стоянок первісної людини в Криму) — долина річки Зуї, 8 км на південь від с. Зуя.
• Печера Аянська — геологічний пам'ятник — с. Зарічне.
• Ділянки дубових гаїв (дубки) — с. Партизани.
• Ділянка узбережжя Чорного моря біля с. Миколаївка.
• Ділянка степу біля с. Сонячне.

Уродженці міста:

• Абселямов Мемет Абселямович (1911—1988) — радянський кримськотатарський художник.
• Аметов Решат Мідатович (1975—2014) — кримськотатарський активіст, перший громадянин України, убитий росіянами під час російської агресії проти України, Герой України (2017, посмертно).
• Ашеров Аківа Товійович (нар. 1938) — кібернетик, доктор технічних наук (1993), професор (1993).
• Аширов Рефат Алімджанович (нар. 1941) — кримськотатарський композитор.
• Афанасьєв Геннадій Сергійович (1990—2022) — український активіст громадянського спротиву російській окупації Криму, політв'язень, публіцист, військовий ЗСУ, у грудні 2022 року загинув під Білогорівкою.
• Вербовський Артем — український військовий, позивний Буйний, загинув 15 квітня 2022 року під час героїчної оборони міста Маріуполь на Донеччині^[23].
• Виграненко Ростислав (нар. 1978) — музикант-органіст.
• Гаврилов Антон — український військовий, загинув 17 червня 2022 року на Донеччині^[24].
• Головня Анатолій Дмитрович (1900—1982) — радянський кінооператор
• Гребенніков Віктор Степанович — ентомолог, художник.
• Денис Грищенко — український військовослужбовець, закінчив школу № 18, був гітаристом, згодом — вокалістом рок-гурту «Lithium», діджей-резидентом клубу «‎2 Капітани», був активістом Автомайдану, брав участь у Революції Гідності, загинув 11 січня 2023 року в бою з російськими окупантами в районі села Кліщіївка Бахмутського напрямку Донеччини^[25].
• Кенігсон Володимир Володимирович (1907—1986) — радянський актор кіно і театру.
• Клепіков Олександр Сергійович — український військовий, учасник російсько-української війни, активний учасник Революції гідності і кримського спротиву 2013—2014 років, загинув 5 квітня 2022 року під час проведення пошуково-рятувальної місії в Запорізькій області^[26].
• Кокурін Сергій Вікторович (1978—2014) — прапорщик Збройних сил України, перший убитий український військовослужбовець російськими окупантами під час російсько-української війни.
• Кошляков Володимир Миколайович (1922—2009) — український механік-теоретик, прикладний математик, педагог, доктор фізико-математичних наук.
• Краснов Станіслав Олександрович — український військовик та громадський діяч.
• Крементар Олексій Володимирович — український військовослужбовець, загинув в ході російсько-української війни.
• Кущ Віктор Максимович — український військовослужбовець, начальник оперативного відділу штабу Дієвої армії УНР, генерал-хорунжий.
• Ліптуга Олександр Сергійович (1986—2017) — старший сержант Збройних сил України, сапер, учасник російсько-української війни.
• Нудельман Леа (нар. 1955) — українська радянська й ізраїльська шахістка.
• Половінська-Джабраїлова Тетяна Анатоліївна (нар. 1965) — радянська українська спортсменка-легкоатлетка. Спеціалізувалася в бігу на довгі дистанції. Майстер спорту СРСР міжнародного класу.
• Савка Степан Романович — український військовослужбовець, загинув 18 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання на Донеччині^[27].
• Сенцов Олег Геннадійович (нар. 1976) — український режисер, колишній політичний в'язень в Росії, громадський активіст, військовослужбовець ЗСУ.
• Совчі Тамара Дмитрівна (1941—2011) — радянська та російська актриса.
• Стяжкіна Тетяна Анатоліївна (нар. 1977) — українська шосейна велогонщиця, учасниця двох олімпіад.
• Хомський Станіслав Миколайович (1936—2011) — Народний артист Росії.
• Цибуленко Євген Миколайович (нар. 1972) — естонський професор права українського походження.
• Чекмак Вілор Петрович (1925—1941) — герой оборони Севастополя.
• Черняєв Євген Олександрович (1921—1992) — радянський і російський художник кіно.
• Філіппов Роман Сергійович (1936—1992) — радянський актор театру і кіно.

Мешкали та працювали:

Іван Карпенко-Карий — український письменник, драматург, ерудит, актор (театр). Заньковецька Марія Костянтинівна — українська акторка театру. Михайло Старицький— український письменник, театральний і культурний діяч Микола Самокиш — художник. Олександр Яценко — хірург, викладач Київського університету. Петер-Симон Паллас — німецький та російський натураліст, геолог, етнограф, енциклопедист XVIII—XIX століття. Владислав Городецький  — власник фабрики з виробництва вуглекислоти та сухого льоду в місті[28]. Ігор Курчатов (1912—1923) — радянський фізик, академік, організатор і керівник робіт в галузі атомної науки і техніки в СРСР. Олександр Пушкін (1820), Олександр Грибоєдов (1825) — поети. Юрк Юрій Юрійович — геолог. Микола Пирогов — хірург Лев Толстой — письменник. Констянтин Треньов — письменник. Михайло Щепкін — російський артист. Менделєєв Дмитро Іванович —російський хімік, один з авторів періодичної таблиці хімічних елементів. Олександр Сєров, Христофор Кушнарьов — музиканти. Вернадський Володимир Іванович — вчений та філософ. Лука Войно-Ясенецький — архієпископ Сімферопольський та Кримський, хірург, доктор медицини. Православний святий. Кумлик Роман Петрович — гуцульський музикант-віртуоз. Орєхов Петро Іванович (1899—1981) — радянський військовик, учасник Другої світової війни, гвардії майор, Герой Радянського Союзу, почесний громадянин Бердичева. Антін Васиньчук (1885—1935) — визначний український діяч Холмщини та Підляшшя. Закінчив духовну семніарію в Сімферополі у 1905 році[29]. Микола Коробенков (1977—2022) — український військовий, бойовий медик, з 1987 року мешкав в Сімферополі, загинув 10 листопада 2022 року в бою з окупантами поблизу селища Майорськ на Донеччині[30]. Білий Владислав Сергійович — український військовий, позивний Хоуп, загинув під час теракту в ніч на 29 липня 2022 року, перебуваючи в російському полоні в колонії тимчасово окупованого селища Оленівка на Донеччині[31]. Міста-побратими Сімферополь має 9 міст-побратимів (у дужках зазначений рік початку співпраці)[32]: Ескішехір—Тепебаши, Туреччина (2007) Гайдельберг, Німеччина (1991) Кечкемет, Угорщина (2006) Русе, Болгарія (2008) Сейлем, США (1986) Іркутськ, Росія (2008) Москва—Південно-Західний адміністративний округ, Росія (2008) Новочеркаськ, Росія (2008) Омськ, Росія (2008) Під час тимчасової окупації Нижній Новгород, Росія (2016) Грозний, Росія Падуя, Італія (2016) З початку анексії Криму партнерські відносини України з містами РФ розірвані. Галерея Рада міністрів Криму, (площа Леніна) Кінотеатр «Сімферополь» Набережна Вулиця Карла Маркса Вулиця Гагаріна Багатоповерхівка в центрі міста Критично низький рівень води у водосховищі (у лютому 2013 року) Неаполь Скіфський Кебір-Джамі Будівництво Соборної мечеті Свято-Петро-Павлівський кафедральний собор Пам'ятники Докладніше: Пам'ятники Сімферополя Пам'ятник Тарасові Шевченку Пам'ятник Богдану Хмельницькому Пам'ятник Івану Франку Пам'ятник Юрію Богатикову Пам'ятник кримчанам, що загинули під час військових дій в Афганістані Пам'ятна плита на вул. Героїв Аджимушкая Пам'ятник воїнам окремої приморської армії Мінерал За назвою міста названо мінерал Симферит. Див. також Сімферопольська телевежа Примітки ↑ Перша згадка міста - 1508 рік. За поширеною традицією, що бере початок в історіографії Російської імперії, дата заснування міста визначається 1784 роком ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS) ↑ за правилом дев'ятки, ближче до оригіналу Акмєсджі́т, зросійщений варіант — Ак-Мече́ть ↑ Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії ↑ Загадка первого герба и названия города Симферополя. Полуостров Сокровищ (ru-RU) . 31 травня 2019. Процитовано 11 вересня 2023. ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918. ↑ Адміністративна карта Української Соціалістичної Радянської Республіки. Територіальний поділ при трьохступеневій системі врядування. Адміністративні межі на 1 березня 1927 року. Мірило 1:1.250.000. ‒ М.: Видання Народного Комісаріату Внутрішніх Справ УСРР та Державного Видавництва України, 1927 ↑ Адміністративна карта Української Соціялістичної Радянської Республіки. Територіяльний поділ за обласною системою врядування. Адміністративні межі на 20 березня 1932 рік. [Варіянт 1]. — Х., 1932 ↑ Схематична мапа Луганської округи УСРР. Адміністраціиний поділ УСРР. — К.: Картогеодезія, 1930 ↑ Climate Averages for Simferopol. Архів оригіналу за грудень 25, 2018. Процитовано 3 грудня 2013. ↑ Climatological Information for Simferopol', Ukraine [Архівовано 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Hong Kong Observatory ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 3 вересня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-08-28 у Wayback Machine.] ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 1 квітня 2013. [Архівовано 2013-10-06 у Wayback Machine.] ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2014-12-26 у Wayback Machine.] ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 травня 2010. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) ↑ http://simferopol.avbelov.by.ru/tem28.htm[недоступне посилання з липня 2019] ↑ Генерал Петро Григоренко, який захищав права кримських татар. Крим.Реалії (рос.). 16 жовтня 2019. ↑ У Сімферополі знесли пам'ятник генералу, який захищав кримських татар. Українська правда. 27 травня 2024. ↑ Собор Кримської єпархії ПЦУ в Сімферополі передали у власність України. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2023. ↑ Святині, Сімферополь, Успіння П.Д.М. | Костели і каплиці України. rkc.in.ua. Процитовано 13 вересня 2023. ↑ «Сувукъ-дере» — мечеть в крымскотатарском стиле (укр.), процитовано 16 березня 2024 ↑ Старший лейтенант Артем Вербовський, позивний Буйний, загинув 15 квітня 2022 року під час героїчної оборони міста Маріуполь на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ У бою з російським окупантом загинув львів’янин Антон Гаврилов (ФОТО). Варта 1 (укр.). 18 червня 2022. Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ Молодший сержант Денис Грищенко поліг у нерівному бою з окупантами. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ Олександр «Борян» Клепіков. Трибуна героїв. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 15 лютого 2024. ↑ Артилерист Степан Савка загинув на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ Ignacy Trybowski. Horodecki Władysław Leszek (1863—1930) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1962. — t. X/1, zeszyt 44. — 160 s. (пол.) S. 2 ↑ Парнікоза, Іван (21.05.2018). Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром. h.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 21.05.18. [Архівовано 2018-05-06 у Wayback Machine.] ↑ Бойовий медик Микола Коробенков загинув у бою з окупантами на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ Старший солдат Владислав Білий загинув під час теракту в Оленівці. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 29 жовтня 2024. ↑ Міста побратими —Офіційний сайт Сімферопольської міської ради. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 10 серпня 2011. [Архівовано 2013-10-23 у Wayback Machine.] Джерела та література Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. А. Л. Байцар. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: Навчальний посібник / А. Л. Байцар; Львівський національний університет ім. І. Франка. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с. Д. Ф. Думнов. Симферополь: Справочник. — Симферополь: Таврия, 1989. — 144 с. (рос.) Symferopol // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 742. (пол.) — S. 742. (пол.) Посилання Сімферополь у сестринських Вікіпроєктах Сімферополь у Вікімандрах? Сімферополь у Вікісховищі? История и большая фотогалерея Симферополя [Архівовано 24 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.) газета «Кримська світлиця» [Архівовано 9 грудня 2011 у Wayback Machine.] Портал міста Симферополь [Архівовано 19 вересня 2012 у Wayback Machine.] стаття Сімферополь — Інформаційно-пізнавальний портал. Кримська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.) Український Сімферополь: Наше місце в історії міста над Салгиром [Архівовано 6 травня 2018 у Wayback Machine.] {{Navboxes

title = Статті та теми пов'язані з містом

list =   Крим   Україна   Географія