Армянськ

Армянськ
Герб Армянська Прапор Армянська
Основні дані
Країна	Україна
Область	Автономна Республіка Крим (окупована й анексована Росією)
Район	Перекопський район
Засноване	1736
Статус міста	з 1991 року
Населення	▼22 286 (01.01.2014)[1]
Агломерація	24 759 (міськрада, 01.01.2014)
Площа	16,2 км²
Густота населення	1375.68 осіб/км²
Поштові індекси	96012—96016
Координати	46°06′41″ пн. ш. 33°41′30″ сх. д. / 46.11139° пн. ш. 33.69167° сх. д. / 46.11139; 33.69167
Висота над рівнем моря	10 м
Водойма	Північно-Кримський канал
Назва мешканців	армяня́нин армяня́нка армяня́ни
Відстань
Найближча залізнична станція	Армянськ
До обл./респ. центру
- фізична	126 км
- залізницею	170 км
- автошляхами	141 км
До Києва
- фізична	534 км
- залізницею	694 км
- автошляхами	668 км
Міська влада
Адреса	92012, Автономна Республіка Крим, м. Армянськ, вул. Сімферопольська, 7
Вебсторінка	Армянська міськрада
Міський голова	Демидов Валентин Валентинович
Армянськ у Вікісховищі Карта Армянськ Армянськ

Армя́нськ (МФА: [ɐrˈmʲanʲsʲk] ( прослухати); до 1921 року — Ермєні́ База́р, крим. Ermeni Bazar) — місто в Україні в Перекопському районі у складі Автономної Республіки Крим. Колишнє місто республіканського підпорядкування.

До 1921 року місто мало назву Ермєні Базар (крим. Ermeni Bazar — вірменський базар), однак пізніше назву скоротили до Ермєні (крим. Ermeni, вірм. Արմյանսկ). Потім уживалася винятково зросійщена назва Армянськ (рос. Армянск), яка збереглася і донині.

Місто розташоване на Перекопському перешийку між Чорним морем і затокою Сиваш. Через нього проходить Північно-Кримський канал. Розташоване за 141 км на північ від Сімферополя (автошлях E97 Н05). Є залізнична станція на залізниці Херсон-Джанкой.

Населення — 22,5 тис. осіб у 2011 році, 24,5 тис. — станом на 2001 рік.

Національний склад населення за українським переписом 2001^[2] та переписом окупаційної російської влади 2014.

За даними перепису населення 2001 року, у місті мешкало 24 508 осіб^[3]. Мовний склад населення міста був таким^[4]:

Поблизу Армянська виявлено крем'яні знаряддя праці доби неоліту. На околицях селища і берегах солоних озер до наших днів збереглася велика кількість курганів з похованням доби бронзи і скіфо-сарматських часів. Виявлено також залишки античного і середньовічного поселень. Неподалік Армянська, через весь Перекопський перешийок від Каркінітської затоки до Сиваша, проходять рів та вал довжиною 8 км, завширшки 40—45 метрів, висотою близько 20 метрів, споруджені, ймовірно, у далекі скіфські часи. Існує думка, що в давнину рів був каналом, який з'єднував Чорне й Азовське моря.^[5]

У XVII столітті на місці сучасного Армянська існував перевалочний торговий пункт на так званому Чумацькому шляху, де чумаки міняли різні товари на сіль. У 1730-х роках сюди переселилася значна частина жителів містечка Перекоп, переважно вірмени і греки. 1736 року це поселення назвали Ермєні Базар (Вірменський Базар). З часом воно стало значним центром збуту овечих шкур і шерсті, перепродажу солі, яку видобували в навколишніх озерах.

Зайнятий нацистськими військами в ході Другої світової війни 26 вересня 1941 року. Вже 27 вересня 1941 49-а кавалерійська дивізія вибила з Армянська німців, проте 30 вересня 1941 року радянські частини відступили до Литовського півострова. Відвойований радянськими військами 11 квітня 1944 року.

1954 року у складі Кримської області був приєднаний до Української РСР.

З 1968 року Армянськ — селище міського типу, а в 1991 році одержало статус міста.

З 1991 року — у складі незалежної України.

У березні 2014 року незаконно анексований Російською Федерацією.

У серпні 2018 стався викид шкідливої хімічної речовини на прилеглому заводі.

Провідні підприємства:

• Кримське державне ЗАТ «Кримський Титан» — виробляє двоокис титану, сірчану кислоту, мінеральні добрива, замінований російськими військами 31 травня 2023 року.
• Завод залізобетонних виробів

У місті чотири загальноосвітніх і музична школи, вище професійно-технічне училище, філіал Херсонського національного технічного університету; центральна міська лікарня; Центр культури та дозвілля Армянська «Титан», 3 бібліотеки, історичний краєзнавчий музей; ДЮСШ, футбольний клуб «Титан», клуб бігунів «Тонус».

Діють відділення літературно-музичний клуб «Каркиніт», Асоціація живописців, Свято-Георгіївська та Святого Миколая церкви УПЦ МП, мечеть Ермені Базар Джамісі.

До 2014 року працювали відділення «Промінвестбанку», «Укрексімбанку», «Правексбанку», «Ощадбанку».

• Пам'ятки архітектури — Християнська церква (XVIII століття), історичний заповідник «Перекопський вал».
• Пам'ятники — танк Т-34 та катюша.

На території Армянської міськради Криму нараховується 12 пам'яток архітектури, усі — місцевого значення.

У місті народились:

• Манук Магдесян — вірменський художник.
• Митрофан Король (1874—1920) — український поет і драматург.
• Ілля Казас — видатний караїмський просвітитель, педагог і поет.
• Емілія Лебедеєва — караїмська громадська діячка, караїмознавиця, педагогиня і краєзнавиця.
• Петро Кованько — український правознавець і економіст.
• Сергій Палічук — український військовий, позивний Окунь, загинув 5 січня 2024 року, за день до свого 53-річчя, під час виконання службових обов’язків поблизу села Богданівка, що в Бахмутському районі Донеччини.^[6]

У місті деякий час працював художник Микола Самокиш.

• Викид в Армянську

• Верменич Я. В. Армянськ [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 124. — ISBN 966-00-0734-5.
• П. Д. Підгородецький. Армянськ [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Armyansk

• Армянськ інформаційний [Архівовано 12 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• стаття Армянськ — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
• Морська хроніка (рос.) [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]

Херсонська область (Каланчацький район)		Херсонська область (Чаплинський район)
Перекопська затока		Сиваш
Перекопська затока	Красноперекопський район	Красноперекопський район