Двоповерхова будівля мечеті і мінарет (пізніше був знесений) були побудовані з каменю. Будівля прямокутна за формою, витягнута з півночі на південь (у напрямку до кібли). Розміри приміщення — 12,69 x 8,43 метра, товщина стін — 0,8 метра, висота стелі — 4,83 метра. Підлога і стеля виконані з дерева. У будівлі є вісім вікон[1].
Історія
Мечеть у 2020 році
Мечеть побудована в період 1883—1884 років. Будинок побудований на кошти Хаджі Сеїт-Нафе, сина Мехмед Еміна ефенді[1].
Після захоплення владою більшовиками, група парафіян («церковна двадцятка») в 1922 році звернулася до церковного підвідділу при адміністративному відділі НКВС Кримської РСР із проханням передати їм мечеть в оренду. У цей період, згідно з обліковою карткою нерухомого майна, в мечеті було п'ять килимів, дві повсті, шість свічників і кришталева електрична люстра. Муллою мечеті тоді був Німетулла Бекір-ефенді, а головою громади при мечеті — Веліулле Еміре Сале[1].
До 1929 року мечеть рахувалася як «ліквідована», проте вже в 1934 році була «функціонуючою». У 1936 році мечеть була остаточно закрита і використовувалася в подальшому для господарських потреб[1].
У 1990-х роках на тлі повернення з місць депортації кримських татар мечеть була повернута мусульманській громаді. У 1998—1999 року в мечеті був проведений ремонт[1].
Згідно з підготовленою у 2016 році окупаційним «Департаментом архітектури і будівництва Республіки Крим» програми «Відтворення столичного вигляду і благоустрою міста Сімферополь», мечеть Хаджі Сеїт-Нафе була включена до переліку об'єктів для ремонту і реставрації.
Примітки
↑ абвгдеСвод памятников истории, архитектуры и культуры крымских татар. Том III. г. Симферополь. — Белгород: «КОНСТАНТА», 2018. — с. 80—83. — 392 с.
_49.jpg)
