Треньов Костянтин Андрійович

Треньов Костянтин Андрійович
Народився	21 травня (2 червня) 1876 або 2 червня 1876(1876-06-02)[2] Бакшеївка, Вовчанський район, Україна
Помер	19 травня 1945(1945-05-19)[1][2] (68 років) Москва, СРСР[1]
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	письменник, драматург
Alma mater	Новочеркаська духовна семінарія, Санкт-Петербурзька духовна академія і Петербурзький археологічний інститутd
Знання мов	російська
Членство	СП СРСР
Роки активності	1912 — 1945
Жанр	драма
Magnum opus	Lyubov Yarovayad
Діти	Natalya Trenyovad
Нагороди
IMDb	ID 0872205
Медіафайли у Вікісховищі

Костянти́н Андрі́йович Треньо́в (*21 травня (2 червня) 1876(18760602)–19 травня 1945) — російський письменник родом з хутора Ромашова Харківської губернії; 1907—1931 жив в Сімферополі, РРФСР; з того часу низка оповідань на селянські теми, цикл нарисів «На Украине» (1916), в яких змальоване життя і побут українського народу. В українських театрах ставлять драми Треньова «Любов Ярова» (1927) і «На березі Неви» (1937).

Народився на хуторі Ромашова Вовчанського повіту Харківської губернії (нині село Бакшеївка Вовчанського району Харківської області) в сім'ї колишнього кріпака Андрія Кириловича Треньова. У пошуках «вільної землі» сім'я Треньова перебралася з Харківської губернії в Область Війська Донського, де влаштувалася на хуторі Мокра Журавка, поблизу залізничної станції Міллерово (нині хутір Трёневка Міллеровський район Ростовської області).

Початкову освіту здобув у земській школі.

У 1890—1893 роках навчався в Донському окружному училище в станиці Каменська (нині місто Каменськ-Шахтинський), а по його закінченні — в землеробському училищі під Харковом.

Закінчив Донську духовну семінарію в Новочеркаську (1896—1899), а потім — духовну академію в Петербурзі.

У 1901—1903 роках навчався в Петербурзькому археологічному інституті.

У 1909—1910 роках був висланий до Вовчанського повіту^[3].

Вже будучи відомим письменником, в 1921 році прослухав курс на агрономічному факультеті в Таврійському університеті.

З 1931 року проживав в Москві.

У роки Другої Світової війни разом з іншими письменниками виїхав в евакуацію до Татарстану, де проживав у Чистополі.

Костянтин Треньов помер 19 травня 1945 року. Похований в Москві на дільниці № 1 Новодівичого кладовища.

Сталінська премія першого ступеня — 1941 — за п'єсу «Любов Ярова», орден Трудового Червоного Прапора — 1938, орден «Знак Пошани» — 1939.

У Сімферополі іменем Костянтина Треньова названо парк, в центрі якого височіє пам'ятник Треньову.

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
• Литвиненко М. А. Ганна Хоперська: (Історико-біографічний нарис). — Харків : Прапор, 1964. — 64 с.

Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.