Клан Мак-Грегор

Мак-Гре́гор, іноді також МакГре́гор або Макгре́гор (англ. MacGregor, шотл. гел. MacGrioghair, Clann Ghriogair, na Griogalaich) — він же: МакГріогайр, МакГрегорі — один із кланів гірської частини Шотландії. Мак-Грегори володіли землями у Гленстре, Гленлохі й Гленорхі.

• Гасло клану: шотл. гел. 'S rioghal mo dhream — «Королівське моє походження»
• Військова пісня клану: шотл. гел. Àrd-Choille — Ард Хойлле — Лісова вершина
• Землі клану: Аргайл, Пертшир
• Символ клану: гілка сосни шотландської (лат. Pinus sylvestris)
• Музика клану: шотл. гел. Ruaig Ghlinne Freoine — Руайг Глінне Фреойне
• Вождь клану: Сер Малькольм Мак-Грегор — VII баронет Ланріка і Балхіддера, Ан т-Альпенех Мор (шотл. гел. An t-Ailpeineach Mòr)
• Резиденція вождя клану: Ірвін-хаус
• Союзні клани: Грант, Тейлор
• Ворожі клани: Кемпбелл, МакЛарен, Колкагун, Драммонд

Клан Мак-Грегор походить із земель Орхі, Гленлохі, Гленстре.

Вважається, що клан чисто кельтського (гельського) походження, що він походить від королівського роду королів Дал Ріада, які в свою чергу мають ірландське походження — з династій давніх ірландських королів. З Яном Монкрефі, клан Мак-Грегор походить від давнього кельтського королівського роду через абатів Глендохарт. Це згадується в девізі клану: «Королівське моє походження».

Люди клану Мак-Грегор вважають своїм родоначальником принца Грегора МакАльпіна, сина короля Кеннета I — що відображено у девізі клану, — однак, можливо, це просто легенда. Але історик Вільям Форбс Скене підтримував цю думку. Інші історики схильні вважати, що пращуром Мак-Грегорів був Гріогар (Griogair), син Дангала, співправителя королівства Альба у період між 879 і 889 роками. Першим вождем клану, чиє існування підтверджують історичні джерела, був Гріогар Золоті Шпори (Griogair of the Golden Bridles). Близько 1390 року йому спадкував син, Ян Одноокий (Eoin Camm).

Мак-Грегори були вкрай войовничими, й захопили багато земель силою зброї. Тривалий час їм вдавалось зберігати «статус кво». Однак доля відвернулась від Мак-Грегорів, коли король Роберт I Брюс передав значну частину їхніх земель клану Кемпбелл, що підробив документи на право власності. Клан втратив баронство Лох Ейв. Кемпбелли збудували замок Кілхурн на їхніх землях і поступово витісняли Мак-Грегорів з їхніх земель. Мак-Грегори довго й безуспішно боролись із Кемпбеллами, й урешті-решт втратили більшість земельних володінь.

У 1519 році помер Ян Гленстре (шотл. гел. Iain of Glenstrae) не лишивши нащадків. Він був другим відомим чоловіком клану Мак-Грегор, хто отримав прізвисько «Чорний». Еайн Мак-Грегор уклав спілку з одвічним ворогом — з кланом Кемпбелл і одружився з дочкою сера Коліна Кембелла Гленрочі. У 1547 році син Еайна — Алістер воював проти англійців і брав участь у битві під Пінкі Клеу, але помер незабаром після битви. Потім Колін Кемпбелл відмовився визнати юридичний позов клану Мак-Грегор, що його подав Грегор Рой Мак-Грегор щодо земель в них незаконно відібраних і між кланами Мак-Грегор та кланом Кемпбелл почалась війна. Грегор Рой Мак-Грегор був у 1570 році захоплений і вбитий Кемпбеллами. Вождем клану став його син Алістер. Але він не зміг зупинити переслідування людей із клану Мак-Грегор людьми клану Кемпбелл. Ці переслідувані ввійшли в історію як «Діти Туману».

Королівський лісничий Джон Драммонд з клану Драммонд був вбитий після того як він повісив кількох людей з клану Мак-Грегор за браконьєрство. Вождь клану Мак-Грегор взяв на себе відповідальність за вбивство Джона Драммонда і був за це засуджений Таємною Радою.

У 1603 році клан Мак-Грегор здійснив набіг на землі клану Колкагун. У поході брало участь більше 400 Мак-Грегорів. Король дав дозвіл клану Колкагун придушити свавлля Мак-Грегорів. Клан Колкагун зібрав більше 500 піших воїнів та більше 300 вершників і виступив проти клану Мак-Грегор. Загони зійшлися під Глен Фруїн. Мак-Грегори розділили своє військо на дві частини і атакували клан Колкагун з фронту і з тилу. Військо клану Колкагун було загнане в ущелину Мосс Аухінкайг, де кіннота була неефективна. Мак-Грегори перебили більше 300 воїнів клану Колкагун. Наприкінці XVIII століття вожді кланів Мак-Грегор та Колкагун зустрілися на цьому самому місці, де відбулась кровопролитна битва і потиснули один одному руки в знак примирення.

Після битви під Глен Фруїн, у 1603 році король Яків VI (Джеймс VI Шотландський) своїм указом де-юре ліквідував клан і вигнав Мак-Грегорів з країни, оголосив клан Мак-Грегор поза законом, їм не можна було йменуватись цим іменем під страхом смерті. У 1604 році 11 людей з клану Мак-Грегор були повішені в Едінбурзі. Сама назва Мак-Грегор була заборонена. Але члени клану взяли імена інших родин — Мюррей, Грант та ін., з якими мали родинні зв'язки, чи співробітничали, і так зберегли життя клану. Оголошені поза законом, позбавлені землі й засобів до існування, Мак-Грегори займались викраденням худоби, розбійництвом, збиранням «чорної данини» та браконьєрством.

З роду Мак-Грегорів походить знаменитий розбійник XVIII століття Роб Рой — «Рудий Роберт». Роб Рой народився 1671 року і завдавав величезних клопотів британському уряду аж до своєї смерті в 1734 році. У 1715 році Роб Рой примкнув до повстання якобітів, які боролися за свободу Шотландії. Під час одного з рейдів Роб Роя місто Думбартон в паніці здалося йому.

Під час повстання 1745 року Мак-Грегори боролися в лавах якобітів під проводом герцога Дюка Пертського, брали участь в битві під Престонпан. Клан Мак-Грегор брав участь в битві під Літлферрі у 1746 році і зазнав великих втрат. Тому він не брав участь у битві під Куллоден.

Клан офіційно реабілітовано лише 1774 року, хоча фактично переслідування припинились вже з другої половини XVIII століття.

Клану необхідно було відновити інститут вождів клану. 826 людей з клану Мак-Грегор підписались під петицією про визнання генерала Джона Мюррея Ланріка вождем клану Мак-Грегор. Предком Джона Мюррея Ланріка був Дункан Мак-Грегор Ардхойлл, що помер у 1552 році. Син Джона Мюррея Ланріка — сер Еван відіграв важливу роль у візиті короля Георга IV до Шотландії в 1822 році.

• Гріогар Золоті шпори (бл. 1300—1360)
• Ян Одноокий, син Гріогара (бл. 1325—1390)
• Єн Дуф (Eoin Dubh), син Єна Одноокого (близько 1350—1415)
• Малкольм Кульгавий (Gille-coluim), син Єна Дуфа (бл. 1375—1440)
• Падрейг, син Малкольма Кульгавого (бл. 1405—1461)
• Єн Дуф, син Падрейга (бл. 1440—1519)
• Єн Макеохан, прапрапрапраправнук Яна Одноокого (1480—1528)
• Алістер Рой з Гленстре (Alasdair ruadh of Glenstrae), син Єна Макеохана (1515—1547)
• Єн Рой, син Алістера Роя (1540—1550)
• Гріогар Рой із Гленстре на прізвисько Стріла Глен-Лайона, брат Єна Роя (1541—1571)
• Алістер Рой із Гленстре, племінник Алістера Роя і син Гріогара Роя (1569 — страчений у 1604)
• Грегор, також відомий під ім'ям Джон Мюррей, племінник Алістера Роя (1599—1639)
• Патрік Рой, брат Грегора (бл. 1600—1650)
• Джеймс, син Патріка Роя (? — 1670-ті)
• Грегор, син Малкольма (? — 1680-ті)
• Арчібальд з Кілманана, двоюрідний брат Грегора (? — 1704)
• Олександр Мак-Грегор або Драммонд з Балхалді (? — 1743), вождь з 1714 року
• Вільям Мак-Грегор Драммонд з Балхалді (? — 1765), вождь з 1743 року
• Олександр Мак-Грегор Драммонд з Балхалді (1758 — ?), вождь з 1765 року
• Сер Джон Мюррей (Мак-Грегор) з Ланріка, 1-й баронет Ланріка з 1795 року
• Сер Еван Джон Мак-Грегор (1785—1841), 2-й баронет Ланріка, засновник спілки клану (1822)
• Сер Джон Атол Баннатайн Мак-Грегор (1810—1851), 3-й баронет Ланріка
• Сер Малкольм Мюррей Мак-Грегор (1834—1879), 4-й баронет Ланріка
• Сер Малкольм Мак-Грегор (1873 — ?), 5-й баронет Ланріка
• Сер Грегор Мак-Грегор (1925—2003), бригадир, 6-й баронет Ланріка
• Сер Малкольм Мак-Грегор, майор, 7-й баронет Ланріка ^[1]

• Роб Рой (Роб Мак-Грегор) (1671—1734) — національний герой Шотландії, якого часто називають шотландським Робіном Гудом
• Юен Мак-Грегор (н. 1971) — шотландський кіноактор («На голці», «Мулен Руж!», «Зоряні війни», «Хижі Пташки (та фантастична Харлі Квін)»).
• Конор Мак-Грегор (н. 1988) — ірландський боєць змішаних єдиноборств, колишній чемпіон UFC.

• Clangregor.com [Архівовано 22 Листопада 2011 у Wayback Machine.]
• Історія клану на Myclan.com

• Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 220 – 221.
• Skene, William; Celtic Scotland: a history of ancient Alban, Volume 3. (1880).
• Way, George and Squire, Romily. Collins Scottish Clan & Family Encyclopedia. (Foreword by The Rt Hon. The Earl of Elgin KT, Convenor, The Standing Council of Scottish Chiefs). Published in 1994. Pages 108 – 109.
• W Moir Bryce, The Book Of The Old Edinburgh Club, Edinburgh 1918, vol.X, pp.88–89
• Black, George Fraser (1946) The Surnames of Scotland: their origin, meaning and history. [From the "Bulletin of the New York Public Library", 1943–46.] New York: New York Public Library
• Simpson, Peter. "The Highland Independent Companies, 1603 – 1760". Page 135 – 136. ISBN 0-85976-432-X.
• Pollard, Tony. Culloden: The History and Archaeology of the last Clan Battle. Published 2009. Page 34. ISBN 978-1-84884-020-1.
• Mac Gregor of Mac Gregor, Chief of Clan Gregor. - Burke's Peerage and Gentry. Retrieved 18 September 2007.
• Adam, Frank; Innes of Learney, Thomas (1970). The Clans, Septs & Regiments of the Scottish Highlands (8th edition ed.). Edinburgh: Johnston and Bacon. pp. 539–540.