Стю́арти (початково англ.Steward, Stewart, з XVI століття встановилось офранцужене написання англ.Stuart) — династія королів Шотландії (1371—1651, 1660—1707), Англії (1603—1649, 1660—1694, 1702—1707), Ірландії (1603—1649, 1660—1694, 1702—1714) та Великої Британії (1707—1714).
В Шотландії
Першим відомим представником роду Стюартів бул сенешаль Алан Фіц-Флаад при дворі Доль-де-Бретань, який прибув на острів Велика Британія після Нормандського завоювання (в XI столітті). Один з його синів, Волтер Фіц-Алан під час громадянської війни в Англії 1135—1154 років підтримав імператрицю Матильду і зблизився з шотландським королем Давидом I. Близько 1136 року перебрався в Шотландію, де отримав володіння в Ренфрюширі, пожиттєвеперство і спадкову посаду Верховного стюарда (управителя) шотландського королівського двору. Від назви посади і пішло сімейне прізвище Стюарти.
В Королівстві Англія
Дочка Якова V, Марія I Стюарт, претендувала на англійський трон, бувши правнучкою Генріха VII. Її син, Яків VI, із закінченням династії Тюдорів 1603 року став королем Англії під ім'ям Яків I, об'єднавши таким чином англійський і шотландський трон, хоча офіційно це відбулося 1707 року.
Дім Стюартів закінчив своє існування 1807 року зі смертю внука Якова II, кардинала Генріха Бенедикта.
.svg){kind=small}
_(lighter).jpg)
