Колін Фаррелл

Колін Фаррелл
На прем'єрі фільму «Банші Інішерина», жовтень 2022 року
Ім'я при народженні	англ. Colin James Farrell
Народився	31 травня 1976(1976-05-31) (48 років) Дублін, Ірландія
Громадянство	Ірландія[1]
Діяльність	актор, характерний актор, кіноактор, актор театру, телеактор, виконавчий продюсер, музикант
Alma mater	The Gaiety School of Actingd, National Performing Arts Schoold і St. Brigid's National School Castleknockd
Роки діяльності	з 1996
IMDb	ID 0268199
Автограф
Нагороди та премії
«Золотий глобус» (2009, 2023, 2025) «Кубок Вольпі» (2022)
colinfarrell.org
Колін Фаррелл у Вікісховищі

Ко́лін Дже́ймс Фа́ррелл (англ. Colin James Farrell; нар. 31 травня 1976(19760531), Дублін) — ірландський кіноактор. Здобув популярність завдяки ролям у фільмах «Олександр», «Телефонна будка», «Особлива думка», «Рекрут», «Поліція Маямі: Відділ моралі» тощо. Лауреат премій «Золотий глобус» (тричі), MTV Movie Award, Teen Choice Awards та багатьох інших. За головну роль у трагікомедії «Банші Інішерина» (2022) нагороджений кубком Вольпі Венеційського кінофестивалю та номінований на премію «Оскар».

Колін Фаррелл народився 31 травня 1976 року в Дубліні, Ірландія. Він був четвертою дитиною (є дві сестри, Клодін, його персональний асистент, Кетрін, і брат Імон-молодший) в сім'ї професійного футболіста Імона Фаррелла, що грав у клубі Шемрок Роверс та мав власну пакувальну фірму, і його дружини-домогосподарки Ріти. Виховувався як католик.

Коли хлопчикові було 10 років, сім'я переїхала в передмістя Дубліна Каслнок. Колін відвідував школу Санкт-Брігідс Каслкнок, після — Каслкнок коледж і коледж Gormanston. Проходив прослуховування в групу Boyzone, коли ще був невідомим, але безуспішно.

У юності Фаррелл відрізнявся досить перекірливою вдачею — замість школи тинявся з друзями по місцевих барах, курив марихуану і крав в магазинах. У віці сімнадцяти років його вигнали зі школи за бійку з викладачем, який застав Фаррелла коли той спав на уроці, і замість вибачень, був побитий. Після цього інциденту він на рік поїхав з друзями в Австралію.

Повернувшись до Дубліна, Фаррел за порадою старшого брата Імона почав відвідувати школу акторської майстерності The Gaiety School of Acting, але кинув. 1996 року відбувся його дебют у кіно в драмі «Зникнення Фінбар», правда його роль була настільки незначна, що не потрапила в титри. Потім, у 1997 році зіграв невелику роль у низькобюджетному фільмі «Сира нафта», а влітку наступного року Фаррелл знявся в мінісеріалі «Білий танець», дія якого розгорталася в Ірландії 30-х років. В основі сюжету покладена історія дівчини, яка завагітніла після короткого роману з актором і заради порятунку репутації одружилася з людиною, яку не кохала.

Незабаром Фаррелл, який завжди відчував неприязнь до будь-якого роду навчальних закладів, кинув заняття в школі і якийсь час заробляв на життя, знімаючись в рекламі. Потім, маючи за плечима деякий досвід гри на сцені, взяв участь в постановці невеликого лондонського театру Donmar Warehouse. Роль аутичного підлітка Річарда Беламера була примітна для Фаррелла переважно тим, що завдяки їй він познайомився з Кевіном Спейсі — той звернув увагу на гру молодого актора і порадив продюсерам запросити Фаррелла на одну з другорядних ролей свого майбутнього фільму «Звичайний злочинець».

Тим часом відбулась перша помітна поява Фаррелла на екрані — у 1999 році він взяв участь у режисерському дебюті Тіма Рота, психологічному трилері «Зона воєнних дій» з Тільдою Свінтон і Реєм Вінстоном в головних ролях. У той же період Фаррелл досить активно знімався на телебаченні, з'явившись в семи епізодах досить популярного в Ірландії телесеріалу «Ballykissangel» про життя молодого священика-англійця в маленькому ірландському селі і в телесеріалах «Чисто англійське вбивство», «Любов у XXI столітті» і «Девід Копперфільд» (щоправда, при монтажі сцени з його участю в цьому серіалі були вирізані).

Далі у 2000 році, завдяки протекції Кевіна Спейсі, Фаррелл знявся в ролі молодого бандита Алека у кримінальній комедії «Звичайний злочинець» про зухвалого грабіжника Лінча. Попри сильний акторський склад, картина провалилася в прокаті та отримала дуже негативні відгуки критиків.

У 2000 році актор успішно пройшов проби на роль у антивоєнному фільмі Джоела Шумахера «Країна тигрів» про тренувальний табір в Луїзіані, де новобранці проходили військову підготовку перед відбуттям до В'єтнаму. Роль рядового Роланда Бозза, бунтаря й переконаного пацифіста, стала важливим етапом у розвитку кінокар'єри Фаррелла — його гра отримала схвальні відгуки критиків, які пророкували акторові зоряне майбутнє. Крім того, він був удостоєний нагород Товариства кінокритиків Бостона і Товариства кінокритиків Лондона.

Знявшись у 2001 році в прохідному комедійному вестерні «Американські герої», Фаррелл знову з'явився у військовій драмі — картині «Війна Харта» про табір для військовополонених часів Другої світової війни, де в парі з Брюсом Віллісом виконав одну з головних ролей, за що здобув премію Шанхайського кінофестивалю.

Кар'єра Фаррелла швидкими темпами йшла в гору — у 2002 році він знявся ще у двох успішних картинах. Спочатку він виконав роль урядового агента Денні Уітвера у фантастичному трилері Стівена Спілберга «Особлива думка» за мотивами повісті Філіпа Діка. Ця картина стала одним з головних кіноподій року і здобула величезну популярність у глядачів і критиків, зібравши 358 мільйонів доларів у світовому прокаті і удостоївшись значної кількості престижних кінонагород і номінацій. За роль агента Уітвера Фаррелл був номінований на отримання премії «Імперія».

Далі була ще одна робота у Джоела Шумахера в трилері «Телефонна будка», у якому герой Фаррелла Стю Шепард потрапляє під приціл маніяка, що загрожує застрелити Стю зі снайперської гвинтівки, якщо той вийде з телефонної будки.

2003 рік виявився найуспішнішим роком Фаррелла з точки зору затребуваності — він був задіяний відразу в п'яти проєктах. Знявшись зі знаменитим Аль Пачіно в досить стандартному шпигунському трилері «Рекрут», Фаррелл взяв участь в екранізації коміксу про сліпого супергероя «Шибайголова» з Беном Аффлеком і Дженніфер Гарнер у головних ролях, де з'явився в ролі негативного героя на прізвисько Мечений. Далі була третя за рахунком робота з Джоелом Шумахером — епізодична безіменна роль в біографічній драмі «Полювання на Вероніку» на основі реальної історії ірландської журналістки Вероніки Герін, вбитої в 1996 році на замовлення мафії.

Четвертим фільмом цього року для Фаррелла став бойовик «SWAT Спецназ міста ангелів» за мотивами однойменного серіалу, де актор з'явився в ролі офіцера поліції Лос-Анджелеса Джима Стріта, що увійшов до складу команди сержанта Харрельсона (героя Семюеля Л. Джексона). Потім актор повернувся на батьківщину і знявся в кримінальній трагікомедії «Розрив», яка була добре прийнята критиками — особливо в Ірландії, отримавши від Ірландської академії кіно і телебачення 4 премії і 7 номінацій (у тому числі номінацію Фаррелла за найкращу чоловічу роль другого плану).

Журнал People назвав його у тому ж році одним із п'ятдесяти найкрасивіших людей Землі^[2].

У наступному році Фаррелл знову був номінований на отримання премії IFTA, цього разу за роль Боббі Марлоу в мелодрамі «Будинок на краю світу» за однойменним романом лауреата Пулітцерівської премії Майкла Канінгема, а потім з'явилась перша головна роль у високобюджетному голлівудському проєкті — епічному фільмі Олівера Стоуна «Олександр». Однак попри іменитого режисера, з розмахом відзняті сцени баталій і зірковий склад — крім Фаррелла у фільмі також взяли участь Анджеліна Джолі, Вел Кілмер, Джаред Лето, Ентоні Хопкінс і інші відомі актори — «Олександр» ледь окупив 155 мільйонів доларів витрат на виробництво, зібравши в США всього 34 мільйони і ще 133 мільйонів у іноземному прокаті. У Греції робилися спроби взагалі заборонити прокат фільму. Попри те, що історики припускають ймовірність бісексуальності великого полководця, група грецьких адвокатів звинуватила Стоуна в спотворенні образу Олександра Македонського, який у фільмі приділяє однакову увагу як жінкам, так і своєму фавориту Гефестіону. Фіналом провалу стало висунення Фаррелла на отримання анти-премії «Золота малина» як гіршого актора року.

У 2005 році актор взяв участь у ще одному історичному фільмі — драмі «Новий Світ» про колонізацію європейцями індіанських територій на початку XVII століття. Ця картина, де Фаррелл знявся в ролі капітана Джона Сміта, вийшла в обмеженому прокаті і теж не здобула особливого успіху. Далі в 2006 році знімався в мелодрамі «Запитай у пилу», історії кохання красуні-мексиканки Камілли Лопес (її роль виконала Сальма Хайєк) і письменника-італійця Артуро Бандіні. Другою картиною Фаррелла цього року став бойовик Майкла Манна за мотивами однойменного телесеріалу 80-х «Поліція Маямі. Відділ моралі», де актор зіграв детектива Санні Крокета (у серіалі його грав Дон Джонсон).

У 2006 році Фаррелл завершив знімання у фільмі «Гордість і слава», кримінальній драмі про корупційний скандал в поліції, де крім нього знялися Едвард Нортон і Ноа Еммеріх. Світова прем'єра фільму відбулась у 2008 році через те, що фільм довго не виходив у світ через затримки з пост-продакшн (завершальним етапом виробництва фільму).

Актор знявся у фільмі «Мрія Кассандри» культового режисера Вуді Аллена за участю Евана Макгрегора і Гейлі Етвелл, світова прем'єра якого відбулася 18 червня 2007 року. Фільм — трагічна історія двох братів, що встали на шлях вбивства. 17 січня 2008 відбулася світова прем'єра іншого фільму — чорної трагікомедії Мартіна Мак-Дони «Залягти на дно в Брюгге», у якому, крім Фаррелла, зіграли Брендан Глісон і Ральф Файнс.

У червні 2008 року Фаррелл закінчив зніматися в картині «Triage» («Сортування») (режисер Даніс Танович) про війну в Курдистані (Ірак), де він зіграв роль військового журналіста Марка Уолша, який потрапив під бомбардування і втратив свого близького друга-напарника. Для цієї ролі Фаррелл скинув вагу, причому настільки сильно, що став зовсім не схожий на себе.

У вересні 2008 року Фаррелл закінчив роботу на зніманні кінофільму «Ундіна» («Ondine») режисера Ніла Джордана; знімання проходило на південно-західному узбережжі Ірландії, графство Корк. Історія фільму розповідає про ірландського рибака на ім'я Сіракуз, який одного разу виявляє у рибальській сітці дівчину з моря, все розгортається як у легендах про сирен, в кінці фільму казка закінчується і з'ясовується, що дівчина працювала на румунських наркоторговців, але при облаві її скинули в море.

У 2015 та 2017 роках працював із Йоргосом Лантімосом, зігравши головні ролі в його різножанрових абсурдистських стрічках «Лобстер» і «Убивство священного оленя».

У 2022 році повернувся до співробітництва з Мартіном Мак-Доною та Бренданом Глісоном у трагікомедії «Банші Інішерина», за головну роль у якій був нагороджений кубком Вольпі Венеційського кінофестивалю та номінований на премію «Оскар».

У тому ж році вперше зіграв роль затятого ворога Бетмена Пінгвіна (Освальда Кобблпота) в бойовику Метта Рівза «Бетмен», а через два роки повторив цю роль у мінісеріалі HBO «Пінгвін», за що був нагороджений третьою премією «Золотий глобус» у своїй кар'єрі.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Colin Farrell

• Колін Фаррелл на сайті All Movie Guide (англ.)