У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Коротких.
Микола Іванович Коротких ( 24 листопада 1908(19081124) (за раніше відомими даними — 1909), Київ — осінь 1942, Київ) — радянський футболіст, нападник. Офіцер НКВС.
Біографія
Народився 24 листопада 1908(19081124) року[1] (за раніше відомими даними — 31.01.1909) в Києві в родині робітників (батько — Іван Семенович Коротких).
У футбол грати почав у київському «Металісті».
З 1932 по 1934 року перебував у місті Іваново, де був завербований у НКВС і паралельно виступав за місцеве «Динамо».
Після цього повернувся в Київ і став виступати за «Динамо». З 1940 року і до початку німецько-радянської війни грав за київський «Рот-фронт» під керівництвом тренера Степана Синиці, колишнього динамівця.
Під час війни залишився в Києві і був учасником футбольних поєдинків в окупованому Києві в липні-серпні 1942 року в складі команди «Старт», один з яких згодом назвали «матч смерті», в цей же час за завданням радянської розвідки вів підпільну роботу в захопленому німцями Києві.
Восени 1942 року сестра Миколи видала брата нацистам, боячись, що вони самі дізнаються про його роботу в органах[2]. 6 вересня його було заарештовано і в Коротких було знайдено фотопортрет в формі НКВС[3]. Після цього Коротких було піддано тортурам, під час яких він помер від серцевого приступу[4]. Як вказував син Михайла Путистіна, Владлен, Коротких був єдиним кого били у гестапо[5]. Його було заарештовано пізніше за всіх і він, єдиний із футболістів, був членом партії, а німці комуністів одразу ставили до стінки[5].
Досягнення
Індивідуальні
Примітки
Посилання