|
Костопільський повіт
Костопільський повіт (пол. Powiat kostopolski) — адміністративно-територіальна одиниця на окупованих Українських землях у складі Волинського воєводства міжвоєнної Польщі. ІсторіяУтворений 1 січня 1925 р. з частини колишнього Рівненського повіту Волинської губернії[1]. Адміністративним центром було місто Костопіль. Повіт складався з 6 сільських ґмін (Деражненської, Стидинської, Степанської, Березненської, Костопільської і Людвіпольської) та 2 міські ґміни (Костопіль і Березне); 233 сільська громада — Солтиство (солецтво) i 2 міста. 1 липня 1926 р. зі Степанської гміни Костопільського повіту вилучено колонії Ост і Фільварок та включено їх до Нєновіцької гміни Сарненського повіту[2]. Розпорядженням міністра внутрішніх справ 27 жовтня 1933 р. розширено територію міста Березне шляхом вилучення з сільської ґміни Березне і включення до міста передмістя Березне, передмістя Сільце і маєтку Липки[3]. 27 листопада 1939 р. включений до новоутвореної Рівненської області.[4] У 1940 р. ліквідований у зв'язку з переформатуванням на райони:
Географічні даніПовіт займав північно-східну частину воєводства і межував із заходу з Луцьким повітом, з півночі — з Сарненським, з півдня — Рівненським повітом, а зі сходу — з СРСР. Площа повіту становила 1.757 км2, населення було 122 тис. осіб (за переписом 1931 року), а густота населення становила 69,5 осіб на 1 км2. Крім української більшості (69,0 %) були польська і єврейська меншини.  Адміністративний поділМіські ґміни: Сільські ґміни:
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
