Народився 20 листопада1825 в садибі «Вецюнкурі» Арлавської волості Талсинського повіту Курляндської губернії. Його навчання проходило в школах Зассмакені, Пуні і Лубезере. Після закінчення школи влаштувався на роботу в Едолі помічником писаря. Організував там першу латвійську бібліотеку.
Після закінчення університету вступив на державну службу в міністерство фінансів, починаючи з 1864 створив одинадцять морехідних училищ (десять з них на території сучасної Латвії, одинадцяте — у Паланзі).
Помер у Москві, похований на Великому цвинтарі в Ризі.
Праці
300 stāsti, smieklu stāstiņi && un mīklas, ar ko jaunekļiem un pieaugušiem lusti uz grāmatām vairot gribējis. (300 Geschichten, witzige Kurzgeschichten und Rätsel um bei Jünglingen und Erwachsenen das Interesse an Büchern zu fördern), Liepāja 1853
Ueber die Heranziehung der Letten und Esten zum Seewesen, nebst Notizen und Aphorismen in Bezug auf die industriellen, intellectuellen und statistischen Verhāltnisse der Letten und Esten und den drei baltischen Provinzen ūberhaupt in der Dorpater Zeitschrift Inland (1857), danach unter diesem Titel als Broschüre gedruckt.
Baltische, namentlich livländische Bauernzustände (Leipzig, 1862; zunächst anonym veröffentlicht)[2]
Beiträge zur Geschichte und Statistik der Gelehrten- und Schulanstalten des Kaiserlich Russischen Ministeriums der Volksaufklärung St. Petersburg: Röttger & Schneider, 1865. - VII, 271 S.
Die Lettenauswanderung nach Nowgorod im Jahre 1865 und die baltische deutsche Presse, Schmaler & Pech, Bautzen 1867[3]
Vaterländisches und Gemeinnütziges, Heft 1 (255 Seiten) und Heft 2 (352 Seiten), Moskau, Kaiserliche Universitäts-Buchdruckerei, 1871
Латиське місто Валдемарпілс назване на честь письменника.
У Ризі є вулиця Крішьяніса Вальдемарса, однойменні вулиці є і в інших містах Латвії.
На мисі Колкасрагс встановлені дерев'яні стовпи з фото, короткою біографією і картою Латвійського узбережжя із зазначенням морехідних училищ заснованих Вальдемарсом.
Jānis Andrups, Vitauts Kalve: Latvian literature. Verlag M. Goppers, Stockholm 1954.
Ilze Bernsone: Latvijas Jūrniecības Vēsture. Rīgas vēstures un kuģniecības muzejs / Preses nams, Rīga 1998. ISBN 9984-00-301-9.
Antons Birkerts: Krišjānis Valdemārs un viņa centieni. Biografiski-kritiska studija. Verlag A. Raņķis, Riga 1925.
Oto Čakars, Arvīds Grigulis, Milda Losberga: Latviešu literatūras vēsture no pirmsākumiem līdz XIX gadsimta 80. gadiem (Lettische Literaturgeschichte von den Anfängen bis in die 80er Jahre des 19. Jahrhunderts); Verlag Zvaigzne, Riga 1990. ISBN 5-405-00403-0.
Viktors Hausmanis et al.: Latviešu literatūras vēsture, trešais sējums. Verlag Zvaigzne, Riga 2000. Herausgegeben von Latvijas Universitātes Literatūras, folkloras und mākslas institūts. ISBN 9984-17-033-0.
Friedrich Scholz: Die Literaturen des Baltikums. Ihre Entstehung und Entwicklung. Westdeutscher Verlag, Opladen 1990. ISBN 3-531-05097-4.
Ināra Strašulāne (Hg.): Latviešu rakstniecība biogrāfijās. Verlag Zinātne, Riga 2003. ISBN 9984-698-48-3.
Alexander von Tobien: Die livländische Ritterschaft in ihrem Verhältnis zum Zarismus und russischen Nationalismus, Band 2. Verlag Walter de Gruyter & Co, Berlin 1930.
Andrejs Vičs: Krišjānis Valdemārs. In: Ludis Bērziņš et al. (Hg.): Latviešu Literatūras Vēsture sešos sējumos, Band 2. Verlag Literatūra, Riga 1935.
Augusts Zandbergs: Atmiņas par Krišjāni Valdemāru, viņa isa biogrāfija, idejas, ciņa pret Baltijas muižniekiem un darbu saraksts. Erweiterte Ausgabe 1928.
Ērika Zimule: Literatūra Rokasgrāmata skolēniem un studentiem. Verlag Zvaigzne, Riga 2004. ISBN 9984-36-839-4.