Кшеслав Курозвенцький (пом. 1503)

	Кшеслав Курозвенцький (пом. 1503); пол. Krzesław Kurozwęcki
	Герб
	Куявсько-поморський єпископ
	Куявсько-поморський єпископ
1494 — 1503
Обрання:	1 вересня 1494
Інтронізація:	17 жовтня 1494
Церква:	римо-католицька
Попередник:	Пйотр з Бніна Мошинський
Наступник:	Вінцентій Пшерембський
Альма-матер:	Ягеллонський університет
Діяльність:	католицький священник, державний діяч, католицький єпископ
Народження:	1440
Смерть:	5 квітня 1503
Похований:	Basilica Cathedral of St. Mary of the Assumptiond
Династія:	Курозвенцькі
Батько:	Кшеслав з Ґжибова Курозвенцький[pl]
Посада:	канонік влоцлавський, ґнєзненський, краківський; кантор познанський, декан ґнєзненський і краківський, куявсько-поморський єпископ; канцлер великий коронний

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курозвенцький.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кшеслав Курозвенцький.

Кшеслав Курозвенцький гербу Порай (бл. 1440 — 5 квітня 1503) — польський римо-католицький і державний діяч, дипломат; куявсько-поморський єпископ (1494—1503), канцлер великий коронний (1484—1503).

Життєпис

Народився Кшеслав близько 1440 року в сім'ї люблінського каштеляна Кшеслава з Ґжибова Курозвенцького^[pl] та Еви Чорної з Горчиць гербу Сулима. Мав 5 братів — Пйотра, Добєслава^[pl], Станіслава, Яна, Миколая^[pl]; та 2 сестер — Анну й Урсулу.

1459 року розпочав навчання у Краківській академії, 1462 року здобув ступінь бакалавра^[2].

Церковна кар'єра

Кшеслав Курозвенцький 1459 року став каноніком влоцлавським, 1476 року краківським^[3], 1480 року ґнєзненським^[4], 1482 року перемишльським. Був латинським парохом (пробощем) у Бохні (1474), кантором познанської катедральної капітули (1480—1484^[5], ґнєзненським деканом (1478–1487^[6] і 1492—1494^[7]) і кантором (1489); кантором (1484—1486), пробстом і деканом краківським (1493)^[7]. 1494 року був обраний куявсько-поморським єпископом, до обов'язків приступив на початку 1495 року^[8]. У своїй дієцезії провів 3 синоди, переслідував прибічників гуситського руху^[9].

Політична кар'єра

Кшеслав Курозвенцький також виконував важливі державні функції. З 1472 року працював у королівській канцелярії писарем, з 1474 року секретарем^[10], потім секретарем великим коронним короля Казимира Ягеллончика (1476—1479)^[11], канцлером великим коронним (1484—1503)^[12]. 1490 року був послом до Угорщини з метою посадження на тамтешній трон королевича Яна Ольбрахта, одним із найближчих прибічників якого він був^[13]. 1496 року засвідчив видання Пйотркувського статуту^[14]. 1497 року разом із Миколаєм Подльодовським був у посольстві до молдавського воєводи Штефана III щодо спільного походу проти турків^[15]. 6 травня 1499 року підписав у Кракові акт поновлення польсько-литовської унії^[16]. Підписав декрет обрання Олександра Ягеллончика польським королем 3 жовтня 1501 року^[17]. 1501 року він був одним із можновладців, які змусили Олександра Ягеллончика видати Мельницький привілей, який значно обмежив владу короля. Був підписантом пйотркувсько-мельницької унії 1501 року^[18].

Був протектором Яна Ласького, майбутнього примаса Польщі, якого він взяв працювати до своєї канцелярії, відправив до Риму отримувати титул куявсько-поморського єпископа, а також якому неодноразово передавав важливі церковні посади.

Помер Кшеслав Курозвенцький 5 квітня 1503 року у Вольбужі^[19], похований у Катедральній базиліці Небовзяття Пресвятої Діви Марії у Влоцлавеку^[20] 27 квітня^[21].

Примітки

↑ ^а ^б Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 53. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090
↑ Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 342. (пол.)
↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400. (пол.)
↑ Там само, s. 401.
↑ Udział prałatów i kanoników w posiedzeniach poznańskiej kapituły katedralnej za pontyfikatu biskupa Uriela z Górki (1479—1498) // Roczniki Historyczne. — Poznań, 2000. — R. LXVI. — S. 184. (пол.)
↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400—401. (пол.)
↑ ^а ^б Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych… — T. II. — S. 402. (пол.)
↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 402—403. (пол.)
↑ Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 348. (пол.)
↑ Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 343. (пол.)
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — S. 145. (пол.)
↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53. (пол.)
↑ Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 344. (пол.)
↑ Jan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa 1831, s. 358. (пол.)
↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 404. (пол.)
↑ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791, wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz, Kraków 1932, s. 121. (пол.)
↑ Hofmanówna H. Dekret elekcyjny króla Aleksandra z dn. 3 października 1501 roku // Przegląd Historyczny. — 1913. — T. 17. — № 1. — S. 95. (пол.)
↑ Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791 / wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz. — Kraków, 1932. — S. 136. (пол.)
↑ Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 405. (пол.)
↑ Prokop K. R. Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.). — Kraków — Warszawa, 2020. — S. 144. (пол.)
↑ Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 351. (пол.)

Джерела

Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych / Podług źródeł archiwalnych, opracował Jan Korytkowski. — Gniezno, 1883. — T. II. — S. 400—406. (пол.)
Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk jako wielki kanclerz koronny i biskup włocławski. — Warszawa, 1987. (пол.)
Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny i biskup włocławski // Studia Włocławskie. — 2004. — № 7. — S. 342—351. (пол.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q123985090">[[:d:Q123985090|Urzędnicy_centralni_i_nadworni_Polski_XIV-XVIII_wieku]]<span_class="wef_low_priority_links">_/_за_ред._[[:pl:Antoni_Gąsiorowski_(historyk)|A.&nbsp;Gąsiorowski]]_—_[[:Курник_(місто)|Kórnik]]:_[[:pl:Biblioteka_Kórnicka|Biblioteka_Kórnicka]],_1992._—_С.&nbsp;53._—_220&nbsp;с._—_ISBN_83-85213-04-X</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q6453758]][[d:Track:Q11686403]][[d:Track:Q123985090]]</div>-1] а ^б Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 53. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
d:Track:Q6453758 d:Track:Q11686403 d:Track:Q123985090

[2] Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 342. (пол.)

[3] Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400. (пол.)

[4] Там само, s. 401.

[5] Udział prałatów i kanoników w posiedzeniach poznańskiej kapituły katedralnej za pontyfikatu biskupa Uriela z Górki (1479—1498) // Roczniki Historyczne. — Poznań, 2000. — R. LXVI. — S. 184. (пол.)

[6] Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 400—401. (пол.)

[A-7] а ^б Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000 aż do dni naszych… — T. II. — S. 402. (пол.)

[8] Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 402—403. (пол.)

[9] Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 348. (пол.)

[10] Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 343. (пол.)

[11] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — S. 145. (пол.)

[12] Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 53. (пол.)

[13] Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 344. (пол.)

[14] Jan Wincenty Bandtkie, Ius Polonicum: codicibus veteribus manuscriptum et editionibus quibusque collatis, Warszawa 1831, s. 358. (пол.)

[15] Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 404. (пол.)

[16] Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791, wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz, Kraków 1932, s. 121. (пол.)

[17] Hofmanówna H. Dekret elekcyjny króla Aleksandra z dn. 3 października 1501 roku // Przegląd Historyczny. — 1913. — T. 17. — № 1. — S. 95. (пол.)

[18] Akta unji Polski z Litwą, 1385—1791 / wydali Stanisław Kutrzeba i Władysław Semkowicz. — Kraków, 1932. — S. 136. (пол.)

[19] Prałaci i kanonicy katedry metropolitalnej gnieźnieńskiej od roku 1000… — T. II. — S. 405. (пол.)

[20] Prokop K. R. Nekropolie biskupie w nowożytnej Rzeczypospolitej (XVI—XVIII w.). — Kraków — Warszawa, 2020. — S. 144. (пол.)

[21] Kujawski W. Krzesław z Kurozwęk, wielki kanclerz koronny… — S. 351. (пол.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]