Кістень Катерина Володимирівна

Катерина Кістень
Катерина Кістень (2018)
Ім'я при народженні	Катерина Володимирівна Кістень
Народилася	29 грудня 1979(1979-12-29) (45 років) Київ
Національність	українка
Громадянство	Україна
Діяльність	акторка
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно i телебаченняiменi I. К. Карпенка-Карого (2003)
Роки діяльності	1992 — дотепер
IMDb	ID 3558580
Нагороди та премії
Катерина Кістень у Вікісховищі

Катерина Володимирівна Кістень (нар. 29 грудня 1979(19791229), Київ) — українська акторка театру і кіно, телеведуча. Заслужена артистка України (2017)^[1]. Кавалерка Ордену княгині Ольги ІІІ ступеня (2021)^[2]. Дворазова володарка премії «Київська пектораль» (2013 — за роль Княгині у виставі «Святої ночі», 2018 — за роль жінки у виставі «Двоє бідних румунів, що розмовляють польською») та лауреатка «Премії імені Марії Заньковецької» Ніжинського міжнародного театрального фестивалю (2017 — за роль Анни у виставі «Украдене щастя»)^[3].

За роль Насті Єрмакової у відомому серіалі «Коли ми вдома» отримала телевізійну премію «Телезірка» (2015). Також протягом своєї кар'єри була тричі номінована на «Телетріумф» (2011, 2015, 2016).

У 2019 році дебютувала як ведуча телевізійного проєкту «Мости Мистецтва»^[4].

Народилася 29 грудня 1979 року в Києві. З 1983 до 1995 професійно займалася народними та історико-побутовими танцями в Ансамблі народної пісні і танцю «Світанок». Гастролі: міста Італії, Краківський фестиваль у Польщі, ювілейний концерт «80 років Артеку».

З п'яти років навчалася в Музичній школі по класу фортепіано. Закінчила 7 класів.

З 1996 по 1999 р. навчалася в Київському обласному училищі культури на факультеті режисури театралізованих заходів та масових видовищ в майстерні Горбова. Отримала червоний диплом. Там же брала уроки естрадного вокалу, брала участь у конкурсі «Червона Рута-1999», концертах та ін.

2003 року закінчила Київський університет театру, кіно і телебачення (курс Рушковського).

Професійно займалася класичної хореографією, естрадним вокалом, аргентинським танго, озвучуванням кіно. З 2003 р. акторка Нового драматичного театру на Печерську.

Одна з перших ролей — подруга головної героїні Оля в серіалі «Завтра буде завтра» (2003). У серіалі «Братство» (2005) — Олександра Білозерська — українська письменниця. Першу велику роль — наречену Настю — зіграла в новорічному мюзиклі «Кольє для снігової баби» (2007).

У комедійному серіалі «Таксі» (2011—2013) грає головну роль — таксистки Олени. 2011 року за цю роль номінована на премію «Телезірка» («Улюблена акторка»^[5]). Того ж року зіграла в телесеріалі «Здрастуйте, мамо!», за яку вперше була номінована на головну телевізійну премію «Телетріумф».

У шостому сезоні серіалу «Свати» Катерина Кістень зіграла Світлану Молчанову (Загревську), матір Жеки. У драматичному серіалі «Швидка допомога» її персонажкою була сестра Сербіна.

У 2014—2018 роках акторка грала в скетчкомі «Коли ми вдома», який із другого сезону перетворився в повноцінний серіал. За роль сімейної психологині Насті Єрмакової 2015 року отримала першу премію «Телезірка», а також другу та третю номінації на телевізійну премію «Телетріумф» (2015, 2016)^[6][7][8]. Восени 2017 року вийшов восьмий сезон музичного талант-шоу «X-Фактор», в якому Кістень брала участь.^[9]

2019 — стала ведучою телешоу «Мости мистецтва», в якому вирушила в подорож Литвою.

Київський академічний театр на Печерську

• 2002 — «Арлекін — слуга двох панів» Карло Ґольдоні; реж. Себастьяно Сальвато — Смеральдіна (копія вистави режисера Джорджо Стрелера з міланського театру «Пікколо»)
• 2003 — «5 оповідань Пелевіна» за творами Віктора Пелевіна; реж. Юрій Одинокий — Крупська Н. К., повія-трансвестит Неллі, вовк Олена з Тамбова
• 2003 — «Кожен має свої примхи» за Антоном Чеховим; реж. Олександр Крижанівський — Мадам Зміюкіна
• 2004 — «Закон танго»; реж. Олена Лазович — Петрона, іспанка
• 2005 — «Майстрер і Маргарита»; реж. Олександр Крижанівський — Штурман Жорж, лікарка, Гелла, Наташа, Іда Геркуланівна Ворс
• 2008 — «Остров нашей Любви и Надежды»; реж. Геннадій Соколовський — Лізка
• 2008 — «Розпусник» Еріка-Емманюеля Шмітта; реж. Олександр Крижанівський — Анна-Доротея Тербуш, художниця-шахрайка
• 2009 — «Salida Cruzada — 8 кроків танго» учасників проекту; реж. Олена Лазович — Лідія, журналістка
• 2010 — «Дурні історії про нас з тобою»; реж. Олена Лазович — Повістярка
• 2010 — «Щастя» Андрія Білоуса за повістю «Река Потудань» Андрія Платонова; реж. Андрій Білоус — Люба
• 2011 — «Push up „Під тиском“» Роланда Шиммельпфенніга; реж. Олександр Крижанівський — Сабіна
• 2012 — «Святої ночі»; реж. Олена Лазович — Княгиня
• 2015 — «Гессе. Притчі» за Германом Гессе; реж. Олександр Крижанівський
• 2015 — «GOGOL. Пошук» за Миколою Гоголем; реж. Ігор Лисов — Русалка
• 2015 — «Блез» Клода Маньє^[fr]; реж. Олександр Крижанівський — Марі
• 2017 — «Двоє бідних румунів, що розмовляють польською» Дороти Масловської; реж. Валентина Сотніченко — Жінка
• 2017 — «Альоша» глави роману «Брати Карамазови» Федора Достоєвського; реж. Олена Лазович — Катерина Йосипівна Хохлакова
• 2018 — «Світ у горіховій шкаралупі» за книгою Стівена Гокінга; реж. Дмитро Захоженко — Катерина
• 2021 — «Привид в обладунку» Масамуне Сіро; реж. Дмитро Захоженко — Підозрювана
• 2021 — «Море-океан» Алессандро Барікко; реж. Ігор Рубашкін^[ru] — Анн Деверіа, мадам

Київський національний академічний Молодий театр

• 2002 — «Украдене щастя» за однойменною п'єсою Івана Франка; реж. Андрій Білоус — Анна
• 2010 — «Щастя» Андрія Білоуса за повістю «Река Потудань» Андрія Платонова; реж. Андрій Білоус — Люба
• 2013 — «Янгольська комедія»; реж. Лев Сомов — Донна Джезуальдо
• 2013 — «Принцеса Лебідь»; реж. Ілля Пелюк — Ковардіна Зло
• 2014 — «Підступність і кохання» за однойменною п'єсою Фрідріха Шиллера; реж. Андрій Білоус — дружина Міллера
• 2015 — «Однорукий» за п'єсою «Однорукий зі Спокано» Мартіна Мак-Дони; реж. Андрій Білоус — Мерілін
• 2017 — «Серпень: Графство Осейдж» Трейсі Леттса; реж. Стас Жирков — Барбара Фордгем
• 2017 — «Місто Сонця» за мотивами п'єси «Майстер Сольнес» Генріка Ібсена; реж. Андрій Білоус — Фру Сольнес
• 2019 — «Медея» за однойменною трагедією Евріпіда; реж. Олег Ліпцин — Медея

Театральне агентство «Те-Арт»

• 2017 — «Хаос. Жінки на межі нервового зриву»; реж. Максим Голенко — Юлія
• 2018 — «Про що мовчать жінки»; реж. Влада Білозоренко — Місіс Олдрідж
• 2019 — «Любов не за сценарієм»; реж. Артур Артименьєв — Джейн
• 2019 — «Дівич-вечір»; реж. Тихон Тихомиров — Клер
• 2020 — «Тільки твоя» Влади Ольховської; реж. Жанна Борусевич — Люба

Різні театри

• 2009 — «Довершений Чарлі»; реж. Лев Сомов — Меріам (Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»)
• 2009 — «Міщанин–шляхтич»; реж. Лев Сомов — Пані Дорімена (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка)
• 2009 — «Небезпечний поворот»; реж. Ірина Зільберман — Олуен Піїл (Будинок офіцерів, м. Київ)
• 2013 — «Небезпечні зв'язки»; реж. Сергій Маслобойщиков — мадам де Турвель (Національний Центр Театрального Мистецтва імені Леся Курбаса)
• 2013 — «Дюймовочка»; реж. Ірина Зільберман — Пані Миша (Будинок офіцерів, м. Київ)
• 2016 — «Готель Беверлі Гіллз»; реж. Ірина Зільберман — Даяна (Національна музична академія України імені Петра Чайковського)
• 2016 — «І тільки смерть розлучить нас»; реж. Валерій Астахов — Єва (Продюсерський центр «Колізей»)
• 2017 — «MEDEA/MEDIA» за однойменною трагедією Евріпіда; реж. Олег Ліпцин — Медея (Freedom Event Hall)
• 2020 — «ЯR» музично-поетичний перформенс за збіркою «Бабин Яр. Голосами» Маріанни Кіяновської; реж. Олег Ліпцин (Bouquet Kyiv Stage)^[10]
• 2022 — «Гамлет» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Тамара Трунова — Гертруда (Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра) (в роботі^[11])

З початку 2016 року Катерина перебуває в стосунках із Ростиславом Вишневим, який займається дизайном і рекламою^[12].

• Катерина Кістень [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] на телеканалі СТБ