Левич Яким Давидович

Левич Яким Давидович
Художник Яким Левич.Київ. 2005
Народження	16 лютого 1933(1933-02-16)  Кам'янець-Подільськ, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Смерть	26 липня 2019(2019-07-26) (86 років)
	Київ, Україна
Національність	український єврей
Країна	СРСР  Україна
Жанр	живопис, графіка
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	художник, графік
Напрямок	ліричний реалізм, неоекспресіонізм
Роки творчості	1960—2019

Яки́м Дави́дович Ле́вич (16 лютого 1933, Кам'янець-Подільський — 29 липня 2019, Київ) — український художник єврейського походження . Член Спілки художників УРСР з 1967 року, потім Національної спілки художників України.

Навчався в республіканській художній школі. 1960 року закінчив Київський художній інститут (нині — Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури).

Працював художнім редактором дитячого журналу «Малятко», ілюстрував твори для дітей, зокрема, Григора Тютюнника . Один із найсвоєрідніших художників вітчизняного андеграунду 1960—1980-х, в якому підтримкою були спілкування з колом митців покоління шістдесятників  — Валерієм Ламахом, Анатолієм Лимарєвим, Віленом Барським та ін. Картини Левича, глибоко ліричні, позначені особливою авторською манерою кольоропису, продовжуючи традиції вітчизняного мистецтва, насичують їх новим досвідом.

Твори зберігаються в Національному музеї України, музеї історії Києва, музеї Роджерс-Університету (США), у фондах Міністерства культури та Спілки художників, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку, в інших приватних колекціях Києва, Санкт-Петербурга, Софії, а також у США, Англії, Ізраїлі, Німеччині.

Автор пам'ятника скорботи «Менора» в Бабиному Яру в Києві (1991, у співавторстві з Юрієм Паскевичем і сином Олександром Левичем).

• Колективні:
  • 1985 — «Виставка дев'яти» (Київ, зал Спілки художників)
  • 1989 — «Український живопис 60-80-х рр.» (Оденсе, Данія)
  • 1992 — «Український живопис» (Тулуза, Франція)
• Персональні
  • 1978 — виставка графіки (Львів — Киів, зал Спілки художників)
  • 1991 — Київ, Український дім
  • 1992 — Київ, Національний музей України
  • 1994 — Київ, Український дім
  • 1995 — Музей хасидського інституту мистецтв (Нью-Йорк, США)
  • 1998 — Галерея «36» Киівської спілки художників
  • 2001 — Галерея «Тадзіо»
  • 2006 — Київ, Центр сучасного мистецтва «Совіарт»

• Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.
• Словник художників України / Редкол.: М. П. Бажан (відп. ред.), В. А. Афанасьєв, П. О. Білецький та ін. — Київ: Гол. ред. УРЕ, 1973. — С. 130.
• Кушнір Б. Художники і мистецтвознавці з Кам'янця // Прапор Жовтня. — 1973. — 2 березня. — С. 3.
• Вергеліс Олег, Журавльова Любов. Портрет художника в юності. Боровський. Підсумок сезону // Дзеркало тижня. — 2006. — № 23 (17—23 червня).
• Скляренко Галина. Яким Левич: Живопис на перехресті часу. — Київ: Дух і Літера, 2002. — 32 с.
• Прес-реліз виставки Левича 30 березня — 13 квітня 2006 року
• Яким Левич

• Книги з ілюстраціями Якима Левича на Читанці [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Галина Скляренко. Аким Левич. Киев, 2015. [Архівовано 9 грудня 2019 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.