26 липня

	← липень →
	2024 рік

26 липня — 207-й день року (208-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 158 днів.

Цей день в історії: 25 липня—26 липня—27 липня

Свята та пам'ятні дні

Міжнародні

День дядька та тітки^[1]^{[неавторитетне джерело]}.
День дідусів і бабусь у деяких католицьких країнах.

Національні

Україна: День працівників торгівлі. (святкується в останню неділю липня на підставі нового Указу Президента України від 5 червня 1995 року за номером 427/95).
Куба: Національне свято Республіки Куба. День національного повстання (1953)
Мальдіви: Національне свято Мальдівської Республіки. День Незалежності (1965)
Ліберія: Національне свято Республіки Ліберія. День Незалежності (1847)
Барбадос: Національний день.

Професійні

День парашутиста

Релігійні

Християнство

Католицизм

Православ'я^[2]

Сщмчч. Єрмолая, Єрмипа і Єрмократа, ієреїв Нікомидійських.
Прмц. Параскеви.
Прп. Мойсея Угрина, Києво-Печерського, в Ближніх печерах.
Свт. Йосифа (Нелюбовича-Тукальського), митрополита Київського, Галицького і всієї Руси.

Події

657 — Перша Фітна (перша ісламська громадянська війна): Сіффінська битва — війська під проводом халіфа Алі ібн Абу Таліба зійшлись у битві з повстанською армією сирійського губернатора Муавійї I.
811 — у битві з болгарами (болгарський хан Крум) загинув візантійський імператор Нікіфор I (Νικηφόρος Α' Φωκάς).
1309 — Генріх VII визнаний папою Климентом V королем Священної Римської імперії.
1572 — Молодинська битва. Армія Московського царства під командуванням князя М. Воротинського (бл. 60 тис.) перемагає татарсько-османське військо (120 тис.) кримського хана Девлет-Герая (I Devlet Geray, Taht Alğan Devlet Geray), яке йшло на Москву.
1573 — японський військовик Ода Нобунаґа вигнав із Кіото сьоґуна Асікаґу Йосіакі. Сьоґунат Муроматі ліквідовано.
1600 –– місту Горохів (Волинь) було надано Магдебурзьке право.
1611 — Шведське військо під керівництвом Якоба Делаґарді (Jakob Pontusson de La Gardie) входить до Новгороду. Новгородські бояри підписують зі шведами Угоду про підтримку кандидатури сина шведського короля на царський престол в Московському царстві та виходу Новгородських земель із підпорядкування Москві.
1648 — під Старокостянтиновим відбувся, з невизначеним результатом, бій між козацькими полками на чолі з Максимом Кривоносом та військом князя Яреми Вишневецького.
1676 –– у Чигирині, в монастирі Св. Трійці, помер Йосип Нелюбович-Тукальський, православний митрополит Київський, Галицький та всієї Руси з 1663 року.
1708 — за наказом гетьмана Івана Мазепи поблизу Білої Церкви страчено полковника Василя Кочубея, за зраду на користь Петра I.
1709 — Петро I після перемоги у Полтавській битві прибуває до Києва, де пробув місяць.
1714 — флот Московського царства розгромив шведський флот у морській битві біля мису Гангут під час Північної війни 1700—1721 рр. Це була перша перемога регулярного військового флоту Московського царства.
1770 — під час російсько-турецької війни корпус генерала М. Репніна бере фортецю Ізмаїл.
1866 — у Нікольсбурзі підписано мирну угоду між Австрійською імперією та Королівством Пруссія. Фактичне закінчення Австро-прусської війни (остаточно — 23 серпня).
1887 — у Варшаві опублікований перший підручник міжнародної мови есперанто «Международный языкъ»
1913 — австрійський уряд скасовує конституцію Богемського королівства.
1914 — Австро-Угорщина оголошує загальну мобілізацію та концентрує війська на кордоні з Російською імперією.
1919 — махновці вбивають отамана українського війська за часів Громадянської Війни Матвія Григор'єва.
1919 — в апараті ЦК РКП (б) створено Відділ по роботі з селом (рос. Отдел по работе с деревней).
1925 — перший політ першого радянського пасажирського літака «К-1» конструктора Констянтина Калініна.
1929 — в СРСР на екрани виходить фільм Олександра Довженка «Арсенал».
1941 — у Канаді засновано Українське товариство допомоги Батьківщині (згодом — Товариство об'єднаних українських канадців).
1945 — на маріупольському заводі «Азовсталь» відбудовується перша домна.
1946 — в УРСР створено Товариство охорони природи.
1948 — Велика Британія та США підписують умови реалізації «плана Маршалла» (плану допомоги країнам Європи).
1951 — у Новгороді знайдено перші Берестяні грамоти.
1957 — СРСР запускає першу міжконтинентальну багатоступеневу балістичну ракету.
1971 — стартує американський космічний корабель «Аполлон-15», пілотований астронавтами Д. Скоттом, А. Ворденом і Дж. Ірвіном, який 30 липня здійснює посадку на Місяць.
1990 — вступ на посаду міністра внутрішніх справ УРСР Василишина Андрія Володимировича
1995 — представники 15 країн Євросоюзу підписали Конвенцію про створення Європолу — організації, покликаної координувати дії поліції країн ЄС у боротьбі зі злочинністю.
1998 — компанії Circuit City I Good Guys анонсували новий стандарт цифрового відео — Digital Video Express (DIVX), як альтернативу стандарту Digital Video Disks (DVD).

Народились

Дивись також Категорія:Народились 26 липня

1678 — Йосиф I, імператор Священної Римської імперії, король Римський, король Угорщини († 1711).
1724 — Цзі Юнь, китайський письменник, поет та державний діяч часів династії Цін.
1773 — Ілля Тимківський, український і російський педагог, письменник і освітній діяч. Брав активну участь у заснуванні Харківського університету. Помер 27.02.1853.
1791 — Франц Ксавер Вольфганг Моцарт, піаніст, диригент, композитор і педагог. Молодший син композитора Вольфганга Амадея Моцарта. У 1808—1838 жив і працював у Львові.
1856 — Бернард Шоу, ірландський драматург і публіцист, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1925.
1870 — Осип Курилас, живописець і графік, один з основоположників українського модерного релігійного мистецтва. Помер 25.06.1951.
1875 — Карл Густав Юнг, швейцарський психіатр, філософ.
1881 — Давид Штеренберг, радянський живописець та художник-графік українського походження.
1903 — Марко Геліс, український музичний педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР.
1913 — Олег Килимник, український критик та літературознавець.
1928 — Франческо Коссіґа, італійський політик, прем'єр-міністр Італії (1979—1980), президент країни (1985—1992).
1931 — Іван Дзюба, український літературознавець, критик, громадський діяч, дисидент радянських часів, Герой України, академік НАНУ
1940 — Тамара Севернюк, українська поетеса-лірик, поет-пісняр, перекладач, публіцист, журналістка.
1943 — Володимир Андрущенко, український журналіст, письменник.
1943 — Мік Джаггер, рок-музикант (The Rolling Stones), автор 41 хітів за період 1964—1989 рр., володар 5 золотих дисків, лицар Британської імперії.
1945 — Володимир Гриньов, український політик, колишній віцеспікер Верховної Ради.
1949 — Роджер Тейлор, барабанщик і вокаліст англійського рок-гурту Queen.
1953 — Сергій Лазо, український письменник.
1958 — Галина Пагутяк, українська письменниця. Лауреат Шевченківської премії з літератури.
1965 — Олександр Сирський, український військовик, генерал-полковник, головнокомандувач Збройних сил України (з 2024), Герой України (2022).
1969 — Девдюк Тарас, український поет.
1967 — Джейсон Стейтем, британський актор.
1973 — Кейт Бекінсейл, британська акторка.

Померли

Дивись також Категорія:Померли 26 липня

1612 — Роджер Меннерс, утаємничений англійський поет і драматург зламу XVI—XVII століть, що найбільше схожий на автора, відомого під псевдонімом Шекспір.
1630 — Карл Емануїл I, герцог Савойський (*1562).
1789 — Якоб II Бернуллі, швейцарський вчений, механік. Онук Йоганна Бернуллі.
1808 — Артемій Ведель, український композитор, хоровий диригент, співак, автор 29 церковних концертів. У 1799 році був заарештований російським урядом, оголошений божевільним і утримувався в божевільні Кирилівського монастиря. Народився в 1767 році, за іншими даними в 1770-му, 1772-му.
1919 — Едвард Джон Пойнтер, англійський живописець.
1925 — Готлоб Фреге, німецький логік, математик і філософ. Поклав початок теорії математичного доведення. Праці Фреге заклали основи логічної семантики.
1941 — Анрі Леон Лебег, французький математик.
1941 — Макар Русанівський, український вчений, літературознавець, філолог-шевченкознавець, педагог.
1963 — Микола Асєєв (р. 1889), поет, автор сценарію фільму «Броненосець „Потьомкін“».
1975 — Маргарита Сенгалевич, українська письменниця і журналістка.
1984 — Василь Борисенко, білоруський літературознавець, академік АН БРСР.
1984 — Джордж Геллап, американський статистик, засновник соціологічної служби
1988 — Олександр Авагян, український археолог, спелеолог, музикант і поет (*1944).
2000 — Богдан Бойко, український письменник, редактор журналу «Перевал», громадський і культурний діяч.
2006 — Анатолій Онишко, український перекладач, поет.
2009 — Мерс Каннінгем, американський хореограф, реформатор сучасного танцю