|
Любовний настрій
«Любо́вний на́стрій» (англ. In the Mood for Love, кит.: 花样 年华, кант.: fa1 yeung6 nin4 wa4, піньїнь: huā yàng nián huá, дослівно: «Роки, схожі на квіти») — гонконгська артхаузна мелодрама[4][5][6], знята Вонгом Карваєм в 2000 році. Відтоді стрічку визнано одним із найвищих досягнень світового кіномистецтва останніх десятиліть[7] та одним із найвеличніших кінофільмів XXI століття за версією BBC[8]. На 5 вересня 2021 року фільм займав 233-у позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb. «Любовний настрій» прийнято об'єднувати в трилогію з фільмами «Дикі дні» (1991) та «2046» (2004)[9][10]. У головних ролях зайняті Меггі Чун та Тоні Люн. СюжетДія фільму відбувається в Гонконзі в 1962 році. Журналіст Чоу Мо Вана (Тоні Люн) і Су Лі Жен (Меггі Чун) того самого дня в'їжджають у дві сусідні кімнати в прибутковому будинку. Обоє одружені та їхні партнери часто затримуються на роботі. Попри добродушність господарки будинку та сусідів, Чоу і Су часто нудьгують на самоті у своїх кімнатах. Невдовзі між ними зав'язується дружба. Чоу і Су діляться одне з одним сумнівами щодо вірності своїх партнерів. Чоу пропонує Су відтворити в особах те, що відбувається між власними чоловіком та дружиною і їхніми коханцями, та поступово межа між грою і справжнім романом починає танути. Су пропонує Чоу допомогти йому з написанням історій про бойові мистецтва для газети. Разом з тим, як Чоу і Су дедалі зближуються, вони намагаються переконати одне одного в тому, що вони інакші й у них все не закінчиться так само, як у їхніх зрадливих партнерів. Кінець фільму сумний, життя пана Чоу зайняте постійними поїздками регіоном Південно-Східної Азії, але незадовго до кінця фільму він повертається в Гонгконг, у будинок, де колись він випадково познайомився з Су, тут він розуміє, що все те, що було, вже пройшло і той час годі повернути. Чоу їде в Камбоджу, де в Ангкор-Ваті назавжди залишає свою таємницю — любов до Су. ЗйомкиНезважаючи на те, що дія фільму відбувається в Гонконзі, насправді знімання проходили в Бангкоку (Таїланд). Одну сцену фільму також знято в Ангкор-Ваті (Камбоджа). СтильУ фільмі використано два нестандартних художніх прийоми: удаваний повтор схожих сцен і уривки, які виглядають однією сценою, але насправді є колажем з численних зустрічей головних героїв. До створення цього ефекту причетний і оператор фільму Крістофер Дойл. Ці прийоми створюють у глядача враження, що два головні герої повторюють одні й ті самі дії щодня протягом дуже довгого часу. Однак, якщо уважно стежити за сукнями ціпао, в які одягнена Меггі, можна помітити, що в кожному новому кадрі в цих сценах на ній нова сукня. Очевидно, що це не одна сцена, перезнята багато разів, а окремі самостійні дублі, кожний з новими костюмами та новим гримом[11]. Дружина Чоу та чоловік Су рідко з'являються в кадрі, але коли це відбувається, глядач не бачить цих персонажів. Ці сцени знято лише з одного боку, так, що видно лише Чоу або Су. Музика
У ролях
Касові збориЗа час показу в Гонконзі фільм зібрав 8 663 227 гонконзьких доларів (більше 1 млн. доларів США). 2 лютого 2001 року 6 американських кінотеатрів почали показ фільму, в яких він зібрав 113 280 доларів США за перший уїкенд (18 880 в кожному). За весь час показу в Північній Америці фільм зібрав 2 738 980 доларів США. Світові касові збори від показу фільму склали 12 854 953 доларів США. Визнання
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
