Ліверпуль розташований на північному заході Англії, у графстві Мерсісайд, за 283 км на північний захід від Лондона, на березі Ліверпульської бухти Ірландського моря біля гирла річки Мерсі. Ліверпуль побудований на пагорбах з пісковику, що піднімаються на висоту близько 70 м над рівнем моря. Пагорб Евертон є південним кордоном Західної прибережної рівнини Ланкашира. Естуарій річки Мерсі відокремлює Ліверпуль від півострова Віррал.
Чисельність населення — 447,500 осіб (2005).
Історична довідка
Назва міста походить від староанглійського lifer, що означає густа або каламутна вода, і pōl, що означає басейн або струмок, і вперше згадується приблизно в 1190 році як Liuerpul. Відповідно до Кембриджського словника англійських топонімів, «первісне посилання стосувалося басейну або струмка з припливами, який тепер наповнений і в який впадають два потоки». Існує думка й про інше походження назви міста, зокрема «elverpool», посилання на велику кількість вугрів у річці Мерсі. Прикметник «ліверпульський» вперше з'явився у 1833 році.
Хоча давньоанглійське походження назви Ліверпуль не викликає сумнівів, іноді кажуть, що назва Ліверпуль має валлійське походження, але це безпідставно. Валлійська назва Ліверпуля — Lerpwl, від колишньої англійської місцевої форми Leerpool. Це скорочення форми «Leverpool» із втратою інтервокального [v].
Перша згадка про Ліверпуль сягає 1190 року. До середини XVI століття чисельність населення залишається на рівні близько 500 осіб. Під час громадянської війни в Англії (1642—1651) за місто точилися численні бої. У 1699 році згідно з рішенням Парламенту Ліверпуль отримав статус адміністративного округу, а в 1715 році у місті був побудований перший у Британії вологий док.
Поступово Ліверпуль стає світовим центром торгівлі, і на початок XIX століття 40 % світової торгівлі проходить через місто. Чисельність населення починає швидко зростати, місто активно розбудовується. У 1830 році Ліверпуль (разом з Манчестером) стає першим містом у Великій Британії, що має міжміське залізничне сполучення (залізниця Ліверпуль—Манчестер). З 1840-х років значно зростає міграція ірландців до міста, і кількість мешканців зростає ще швидше. Вже у 1851 році частка ірландців становить 25%.
У міру того, як місто стає головним портом Британської імперії, будується багато будівель, таких як Сент-Джордж-Холл[en]. У 1880 році Ліверпуль отримав формальний статус міста.
Протягом першої половини XX століття місто продовжує активно розростатися, притягаючи все більше і більше мігрантів з усієї Європи. Ліверпуль поступово поглинає передмістя Аллертон, Чайлдвол, Литл Вултон і Мач Вултон.
Під час Другої світової війни місто пережило 8 повітряних атак, більшість з яких припала на березень 1941 року. Близько 2500 осіб було вбито, 11000 будівель повністю зруйновано, майже кожна друга — пошкоджена. Проте життя міста тривало. Так, Джон Леннон, учасник гурту «Бітлз» був народжений під час однієї з атак 9 жовтня 1940 року.
Після війни місто перебудовується, з'являються нові споруди, зокрема, Сіфортський док (англ.Seaforth Dock), найбільший док у Британії. З 1960-х років Ліверпуль стає світовим центром молодіжної культури. Передусім це пов'язано з виникненням гурту «Бітлз».
У 1974 році місто отримує статус округу в складі графства Мерсісайд.
Клімат
Ліверпуль, як і більша частина Британських островів, розташований в зоні помірногоморського клімату (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена), з відносно м'яким літом, прохолодною зимою і рівномірними опадами впродовж року. Дані про опади та температуру зберігаються в Бідстоні з 1867 року, записи про атмосферний тиск — з 1845 року[5]. Метеостанція в Бідстоні була закрита в 2002 році, але Метеобюро також має метеостанцію в Кросбі. З тих пір, як 1867 року почалися записи, температура коливалася від –17,6 °C (21 грудня 2010 року) до 34,5 °C (2 серпня 1990 року). Але в аеропорту Ліверпуля була зафіксована температура 35,0 °C 19 липня 2006 року[6].
Торнадо або воронкоподібні хмари дуже рідко зустрічаються в районі Ліверпуля, а торнадо, які утворюються, зазвичай слабкі. Останні торнадо або воронкоподібні хмари були помічені в 1998, 2014 і 2018 роках.[7][8][9]
У період 1981—2010 рр. метеостанція в Кросбі реєструвала в середньому 32,8 морозних дня щороку, що є найнижчим показником для Сполученого Королівства[10]. Взимку випадає досить багато снігу, хоча сильні снігопади бувають рідко. Сніг зазвичай випадає в період з листопада по березень, але іноді може випасти раніше або пізніше. За останній час найраніший снігопад стався 1 жовтня 2008 року[11], а останній — 15 травня 2012 року[12]. Хоча історично найраніший снігопад стався 4 вересня 1974 року[13], а найостанніший — 2 червня 1975 року[14].
Дощі в Ліверпулі йдуть досить часто. Самим дощовим місяцем був серпень 1956 року, коли було зареєстровано 221,2 мм опадів. Вересень 1976 року — єдиний місяць, який зміг скласти йому конкуренцію (більше 200 мм опадів)[15]. Посухи іноді створюють проблеми, особливо влітку, останній раз це сталося зовсім недавно, 2018 року.[16] Найдовший період без опадів склав 41 день (з 16 липня по 25 серпня 1995 року)[17]. Самим сухим за всю історію спостережень був 2010 рік (400,2 мм опадів)[18], а самим вологим — 1872 рік (1159,9 мм).[15]
Одним з основних факторів економіки міста стає туризм. У Великій Британії на роль культурної столиці претендували Бристоль, Бірмінгем, Кардіфф, Ньюкасл та Оксфорд. У підсумку, 2003 року журі віддало перевагу промисловому Ліверпулю перед його найближчим суперником — містом Ньюкасл — і подало на затвердження офіційним Брюсселем. Портовий Ліверпуль упродовж довгого часу мав лише одну туристичну принаду — музей групи «Бітлз», а в останні роки став стрімко розвиватися саме як культурний та туристичний центр королівства.
Музика
Ліверпуль відомий у всьому світі своєю музикою і визнаний світовою столицею поп-музикиКнигою рекордів Гіннеса[20]. Музиканти Ліверпуля випустили 56 синглів № 1, тобто більше, ніж музиканти в будь-якому іншому місті світу.[21][22] Ліверпуль найвідоміший як батьківщина «Бітлз» і в 60-х роках XX століття був в авангарді біт-музики, що в кінцевому підсумку призвело до так званого «Британського вторгнення».
У місті також базується Королівський ліверпульський філармонічний оркестр, найстаріший професійний симфонічний оркестр Великої Британії (з нині існуючих)[23]
Найуспішнішим клубом міста є «ФК Ліверпуль», домашньою ареною якого є стадіон «Енфілд». Клуб є одним із лідерів чемпіонату Англії. У футбольній Прем'єр-лізі виступає також «Евертон» (домашня арена — стадіон Гудісон-Парк).
Бокс
Бокс дуже популярний в Ліверпулі. Місто має славну історію в цьому виді спорту, тут близько 22 аматорських боксерських клубів, які підготували багатьох успішних боксерів, таких як Айк Бредлі, Алан Рудкін, Джон Конте, Енді Голліган, Пол Сміт, Ши Неарі, Тоні Белью і Девід Прайс. Місто також може похвалитися незмінно сильним контингентом любителів, Ліверпуль є найпредставленішим містом у складі команди з боксу Великої Британії, а також на Олімпійських іграх 2012 року в Лондоні, серед найвідоміших боксерів-любителів Джордж Терпін, Ентоні Вілліс, Робін Рейд і Девід Прайс, які завойовували медалі на Олімпійських іграх.
Ліверпуль обслуговується двома окремими залізничними мережами. Місцева залізнична мережа є під орудою Merseyrail[en], національна мережа є під орудою Network Rail, забезпечує сполучення Ліверпуля з великими містами Англії. Основна центральна станція міста — Лайм-стріт[en]. Ліверпуль-Саут-Парквей[en] забезпечує сполучення з аеропортом міста.
Повітряний
Аеропорт імені Джона Леннона знаходиться за 12 км на південний схід від центру міста. Пасажирообіг у 2009 році склав майже 5,7 млн осіб. Пов'язаний з Ліверпулем та іншими містами автобусним сполученням. Також недалеко від аеропорту є залізнична станція Ліверпуль Саус Парквей, до якої також можна добратися автобусом.
Водний
Ліверпульський порт є також дуже важливим транспортним вузлом міста. У 2004 році його послугами скористалися понад 800 тис. осіб, було перевезено понад 617 тис. контейнерів і 32 млн тонн вантажу. За рік Ліверпульський порт пропускає близько 15 000 кораблів.