|
Лідос
  Лідос (грец. Ό Λυδός — лідієць) — давньогрецький аттичний вазописець, працював у чорнофігурній техніці близько 560–530 до н. е., представник так званої вазописної групи Лідоса. Підпис Лідос збереглося на двох вазах і свідчить про походження художника з Лідії. Дослідники вважають, що Лідос прибув до Афін з Лідійського царства Креза або міг народитися в Афінах у родині вихідця з Лідії. Відомо, що вазописного ремесла Лідос навчався в Афінах. Характеристика манериАтрибуція робіт Лідоса досі проблематична: Лідос був основним вазописцем в аттичній гончарній майстерні, що вирізнялася великою продуктивністю. У зв'язку з цим мистецтвознавці відносять більшість ваз до «типу Лідоса». У коло групи вазописців Лідоса віднесені Ватиканський вазописець 309 і Луврський вазописець F 6. Роботи, хоча й однорідні за стилем, часто значно різняться за якістю. Останнім послідовником Лідоса вважається Вазописець Реді. У стилі Лідоса відчувається сильний вплив творчості його попередників, зокрема Вазописця сіанських чаш, які він також розписував. Він був останнім вазописцем з Аттики, що працював з великими вазами у коринфському стилі, прикрашаючи їх фризами із зображенням тварин. Людські фігури на вазах Лідоса нагадують роботи Клітія і його послідовників. Їх одяг розфарбований, як у Вазописця Амасіса; вони випромінюють гідність, властиву образам Ексекія. Вазописці групи Лідоса розписували не лише великі вази, їм вдавалися й мініатюрні роботи, як, наприклад, «чаші з очима». Лідосу приписується розпис чаші роботи гончара Нікосфена. У творчості Лідоса зустрічаються вази всіх форм, які виготовлялись на той час у майстернях Керамікосу, зокрема, серія поховальних пінак. Лідос часто звертався до міфологічної тематики й ввів до репертуару аттичного вазопису кілька нових міфологічних сюжетів. Лідос часто зображає «жінок-пінгвінів», званих так за формою їх накидок зі шлейфами, що тягнуться позаду як хвости. Чоловіки у Лідоса часто одягнені у гіматії, які художник маркує косими смугами. Відомі твориОдна з двох підписаних Лідосом ваз знайдена в Афінському акрополі. Це неповністю збережений дінос, який за своїм виглядом нагадує роботи Вазописця Акрополя 606 і гончара Неарха. На основному фризі зображення знаходиться чудово виконана гігантомахія. На бічних фризах зображені процесія, сцена полювання і тварини. Особливість цієї роботи Лідоса — детальність опрацювання зображення і застосування фарб. Так, у сцені процесії Лідос зобразив на щиті осу і загрозливого вигляду ніж, войовниче враження від яких пом'якшують чудові зображення звірів. Іншим відомим твором Лідоса, що зберігається в наш час[коли?] в Музеї Метрополітен — кратер. Розміром він порівнянний з Вазою Франсуа, проте прикрашений лише одним фризом, завдяки чому фігури на зображенні досягають зросту у 25 см. Інтерес для вазописця становить не саме зображення міфологічної сцени повернення Гефеста, а відображення жестикуляції Діоніса і Гефеста і, перш за все, супроводжуючих їх сатирів і менад. При цьому майстер відмовляється від прописування другорядних деталей, що притаманно, наприклад, Клітію. Також сатири Лідоса зображені на вазі без зайвого ексгібіціонізму, властивого зображенням на вазах Вазописця Амасіса. Джерела Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Lydos
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
