Лінійні кораблі типу «Нью-Йорк»

«Нью-Йорк»,1915
Проєкт
Назва:	New York-class battleship
Оператори:	Військово-морські сили США
Попередник:	Лінійні кораблі типу «Вайомінг»
Наступник:	Лінійні кораблі типу «Невада»
Будівництво:	1911-1914
У експлуатації:	1914–1946
Заплановано:	2
Побудовано:	2
Віддано на брухт:	1
Збережено:	1
Основні характеристики
Водотоннажність:	28,822 тон (повна)
Довжина:	175 м. (повна)
Ширина:	29,020 м.
Осадка:	9.2 м.
Двигуни:	три парові машини потрійного розширення
Швидкість:	21 вузлів
Дальність плавання:	13080 км. при швидкості 10 вузлів.
Екіпаж:	1001
Навігаційне та радіолокаційне обладнання:	Радари SC, SRf та SK (встановлені при модернізаціях)
Озброєння:	10 x 356-мм гармат 21 x 127-мм гармат 4 x 47-мм гармати 4 x 533-мм торпедних апарати
Бронювання:	Пояс - 254-305 мм Башти головного калібру - 51 -356 мм Барбети - 254 - 305 мм Бойова рубка - 305 мм Палуба - 54 мм

Лінійні кораблі типу «Нью-Йорк» — два супер-дредноута, побудованих для ВМС США між 1911 і 1914 роками. Два кораблі цього типу, «Нью-Йорк» і «Техас», брали участь у окупації Веракруса, а також у багатьох операціях Першої та Другої світовій війни.

Розроблений як удосконалений варіант попередніх лінкорів типу «Вайомінг», «Нью-Йорк» був першим лінійним кораблем, озброєних 14 дюймовими гарматами з довжиною ствола 45 калібрів. Це перший американський супердредноут. Але це один з останніх типів лінкорів, розроблених із п’ятибаштовим компонуванням та вугіллям як паливом. У конструкції також було кілька недоліків, таких як відсутність зенітного озброєння та занадто велика площа недостатньо надійного бронювання. Ці недоліки були усунені надалі на лінійних кораблях типу «Невада»^[1]. Через ці недоліки обидва кораблі пережили кілька масштабних модернізацій протягом своєї кар'єри, які значно змінило їх зовнішній вигляд.

Як «Нью-Йорк», так і «Техас» увійшли до складу флоту в 1914 році і відразу взяли участь в окупації Веракруса, а також служили для посилення Великого флоту Королівського флоту в Північному морі під час Першої світової війни, під час якої «Нью-Йорк», як вважається, потопив U-boot у випадковому зіткненні^[2]. Обидва кораблі пройшли численні тренування та капітальні ремонти в міжвоєнний період і приєдналися до патруля нейтралітету на початку Другої світової війни. Морально застарілі через наявність більш досконалих лінкорів, обидва кораблі служили під час війни в основному як супровід конвоїв і для надання артилерійської підтримки. «Нью-Йорк» виконував відповідну функцію під час операції «Смолоскип» у Північній Африці,^[3] здійснював патрулювання конвоїв і навчання в Атлантиці, а також надавав артилерійську підтримав під час битв за Іводзіму та Окінаву. «Техас» підтримував десантників під час операцій «Смолоскип», «Оверлорд», здійснював бомбардування Шербура брав участь в операції «Драгун» і битвах за Іводзіму та Окінаву.^[4] Після війни «Нью-Йорк» використовувався як корабель-мішень в операції «Перехрестя» і був затоплений як ціль у 1948 році^[5], тоді як «Техас» було перетворено на корабель-музей і пришвартовано в парку штату Сан-Хасінто, поки його не перемістили до сухого доку в Галвестоні, штат Техас. у серпні 2022 року для реставраційних робіт.^[6]