Малеїнова кислота
Назва за IUPAC
цис -бутен-2-діова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS
110-16-7 Номер EINECS
203-742-5 DrugBank
DB04299 KEGG
C01384 ChEBI
18300 RTECS
OM9625000 SMILES
C(=CC(=O)O)C(=O)O [ 1] InChI
InChI=1S/C4H4O4/c5-3(6)1-2-4(7)8/h1-2H,(H,5,6)(H,7,8)/b2-1- Номер Бельштейна
605762 Номер Гмеліна
49854
Властивості
Молекулярна формула
C4 H4 O4
Молярна маса
116,073 г/моль
Густина
1,5902 г/см³[ 2]
Тпл
139 °C
Розчинність (вода )
44,1 %
Розчинність (бензен )
0,024 %
Кислотність (pK a )
1,92 6,23
Дипольний момент
10,6
Термохімія
Ст. ентальпія утворення Δf H o 298
-789,4 кДж/моль ()
Теплоємність , c o p
137,0 Дж/(моль·K) ( )
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки
Малеї́нова кислота́ , цис -2-буте́ндіо́ва кислота́ — двоосновна ненасичена карбонова кислота . Разом зі своїм транс -ізомером , фумаровою кислотою , малеїнова є найпростішим представником цього ряду сполук.
Зразок малеїнової кислоти
За звичайних умов речовина є білою порошкоподібною речовиною. Вона має добру розчинність у воді, що дозволяє проводити розділення її суміші із фумаровою кислотою шляхом кристалізації .
Отримання
Основним способом синтезу кислоти є взаємодія малеїнового ангідриду , отриманого окисненням бензену , із невеликою кількістю води:
Окрім цього типовим способом отримання малеїнової кислоти (а також і фумарової ) є дегідратація яблучної кислоти за нагрівання:
Хімічні властивості
При нагріванні із сильними осушниками (оцтовим ангідридом , фосфорним ангідридом ) кислота втрачає воду й утворює малеїновий ангідрид .
За тривалого нагрівання до 150 °C або при ультрафіолетовому опромінюванні відбувається ізомеризація :
На прикладі цієї реакції Йоганнес Вісліценус у 1877 році відкрив передбачену Вант-Гоффом цис-транс -ізомерію для сполук із подвійним зв'язком .
Подвійний зв'язок у сполуці легко відновлюється при дії амальгами натрію із утворенням відповідної насиченої бурштинової кислоти .
Малеїнова кислота є двоосновною: константа кислотної дисоціації за першим ступенем становить 1,92 і 6,23 для другого ступеня.
Примітки
↑ maleic acid
↑ За температури 20 °C і тиску 101,3 кПа.
Джерела
CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5 . (англ.)
Lohbeck K., Haferkorn H., Fuhrmann W. Maleic and Fumaric Acids // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 1—2. — DOI :10.1002/14356007.a16_053 . (англ.)
Чирва В. Я., Ярмолюк С. М., Толкачова Н. В., Земляков О. Є. Органічна хімія. — Львів : БаК, 2009. — С. 554—555. — ISBN 966-7065-87-4 .
Гауптман З., Грефе Ю., Ремане Х. Органическая химия / Пер. с нем. под ред. В. М. Потапова. — М . : Химия, 1979. — С. 434—435. (рос.)
Лише з карбоксильною групою
Аліфатичні
Насичені одноосновні
Ненасичені одноосновні
Мононенасичені Поліненасичені
Насичені двоосновні Ненасичені двоосновні
Ароматичні
Галогенкарбонові кислоти
Галогенетанові кислоти Галогенпропанові кислоти
Гідроксикислоти
Оксокислоти
Одноосновні
α-оксокислоти β-оксокислоти
Двоосновні