Назва Марафонський біг пов'язана з легендою про давньогрецького воїна Фідіппіда, який пробіг із поселення Марафон до Афін, щоб принести звістку про перемогу греків над персами у Марафонській битві. Це сталося у 490 р. до н. е. У такий спосіб воїн увічнив пам'ять про перемогу грецьких військ Мільтіада, а в легкій атлетиці з'явився такий вид змагань, як біг по шосе на найдовшій дистанції (42 км 195 м), тобто марафон (або марафонський біг).
Першим переможцем в олімпійському марафонському забігу був Спиридон Луїс, звичайний грецький водоноша, який показав результат 2 години 58 хвилин 50 секунд. Для порівняння у 1980 році найкращим був результат австралійця Д. Клейтона 2 години 9 хвилин 01 секунда, а теперішнім світовим рекордом з цієї дисципліни є результат, що його показав кенійський професійний бігун Еліуд Кіпчоґе під час Берлінського марафону 16 вересня2018 року — 2 години 1 хвилина 39 секунд[2].
У 1984 році на XXIII Олімпійських іграх у Лос-Анджелесі вперше було проведено жіночий марафон (як олімпійська дисципліна). Найкращий у світі результат серед жінок у марафонському забігу показала англійкаПола Редкліфф під час Лондонського марафону 13 квітня2003 року — 2 години 15 хвилин 25 секунд; однак цей час вона показала у змішаному (тобто за участі як жінок, так і чоловіків) марафоні; рекордсменкою суто жіночого забігу на марафонську відстань є кенійка Бріджит Косгей з часом 2 години 14 хвилин 4 секунди (показаний під час Чиказького марафону, 13 жовтня2019 року).
У теперішній час в більшості країн світу проводять свої, як професійні, так і аматорські, марафонські забіги (загалом понад 800), зазвичай приурочені до якихось національних свят чи подій. Наймасовіші та найпрестижніші, зокрема Токійський, Бостонський, Лондонський, Берлінський, Чиказький та Нью-Йоркський марафони включені в серію World Marathon Majors, на них в тому числі відбуваються етапи кубка світу для спортсменів-професіоналів. Афінський класичний марафон відзначений «золотим статусом» Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій[3].
Марафонський біг входить до програми офіційних дисциплін Олімпійських ігор, чемпіонатів світу та Європи з легкої атлетики. Крім того, у світі щорічно проводиться багато самостійних змагань власне з марафону та його окремих підвидів: півмарафону, чвертьмарафону, ультрамарафону, гірського марафону, марафонної естафети (екіден), марафону як одного з трьох етапів тріатлону тощо. Результати змагань діляться на загальні та серед окремих груп населення (серед чоловіків і жінок, молоді, осіб похилого віку, інвалідів). Практично всі марафони (крім Олімпійського) є відкритими змаганнями, в яких можуть взяти участь всі охочі спортсмени.
23 січня2006 року директори цих змагань — Гай Морзе (Бостон), Девід Бедфорд (Лондон), Марк Мільде (Берлін), Кері Пінковськи (Чикаго) та Мері Віттенберг (Нью-Йорк) — підписали угоду про створення «вищої ліги» з цих п'яти змагань — «World Marathon Majors» та заснували відповідний кубок за сумарним заліком у них.
Відомими та престижними є також такі змагання:
Римський марафон (Італія, середина березня)
«Марафон Двох океанів» (Кейптаун, ПАР, поч. квітня)
Марафонську дистанцію долали космонавти перебуваючи на борту космічних кораблів. Так, 16 квітня 2007 року американський астронавт Суніта Вільямс вперше здолала марафонську дистанцію, перебуваючи в космосі на борту Міжнародної космічної станції. Вона подолала дистанцію за 4 години 23 хвилин під час Бостонського марафону[6]. 24 квітня 2016 року британський космонавт Тімоті Пік став першим чоловіком, який пробіг марафон у космосі. Піку довелося пристебнутися до бігової доріжки. Він подолав дистанцію за 3 години 35 хвилин під час Лондонського марафону[7].
Примітки
↑Український правопис. Українська національна комісія з питань правопису. 2019. с. 125. Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 17 березня 2022.
Скип Браун, Джон Грэхем. Цель — 42. Практическое руководство для начинающего марафонца = Target-26. A practical, step-by-step, preparatory guide to running the marathon. — 2-е, переработанное и дополненное. — Москва : «Физкультура и спорт», 1989. — 192 с. — 50 000 прим. — ISBN 5-278-00134-8.(рос.)