|
Мартін Рейм
Мартін Рейм (ест. Martin Reim; нар. 24 листопада 1972, Тарту, Естонська РСР) — естонський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Ранні рокиНародився в Тарту, але виріс у Таллінні. У 1989 році закінчив Середню школу № 49 міста Таллінн, а 2000 року — Талліннський технічний університет Клубна кар'єраПочаток кар'єриФутболом розпочав займатися в талліннському клубі «Ловід», де його першими тренерами стали батько Олев Рейм та Роман Убаківі. У 1989 році приєднався до складу «Спорту» (Таллінн) з Другої ліги СРСР. Проте вже наступного сезону повернувся до чемпіонату Естонії, де виступав за «Норму». У сезоні 1990 року з 18-ма голами став найкращим бомбардиром чемпіонату Естонської РСР[2].  «Флора»У 1992 році приєднався до клубу Мейстріліги «Флора», яка стала наступником «Ловіда». У складі клубу виграв 7 трофеїв, у тому числі 4 титули переможця Мейстріліги (1993/94, 1994/95, 1997/98 та 1998), два кубки Естонії (1994/95 та 1997/98) та один суперкубок Естонії (1998). КТПУ червні 1999 року до кінця сезону відправився в оренду до клубу Вейккаусліги КТП. У грудні 1999 року відбувся повноцінний перехід до вище вказаного клубу за плату в 150 000 фінських марок (400 000 крон)[3]. Повернення до «Флора»У 2001 році повернувся до «Флори». Під час свого другого періоду перебування у «Флорі» виграв три поспіль титули чемпіона Мейстріліги, у 2001, 2002 та 2003 роках, ще один Кубок Естонії у 2008 році та ще три Суперкубки Естонії у 2002, 2003 та 2004 роках. 5 грудня 2008 року оголосив про завершення професіональної кар'єри[4][5]. Йому належить клубний рекорд за кількістю матчів у Мейстрілізі — 385[6]. Кар'єра в збірнійДебютував у футболці національної збірної Естонії 3 червня 1992 року в нічийному (1:1) товариському матчі проти Словенії (1:1) на стадіоні Кадріорг. Цей матч став першим офіційним матчем Естонії після відновлення незалежності та першим матчем в історії Словенії. Своїм першим голом за збірну відзначився 23 травня 1994 року в програному (1:2) домашньому товариському матчі проти Уельсу. Тричі вигравав естонську нагороду Silverball за найкрасивіший гол у футболці національної збірної: у 1995, 1997, 1999 роках. 2 червня 2001 року провів свій 100-й матч за збірну Естонії, в програному (2:4) домашньому поєдинку кваліфікації чемпіонату світу 2002 року проти Нідерландів. Востаннє футболку національної збірної одягнув 6 червня 2009 року в переможному (3:0) домашньому матчі проти Екваторіальної Гвінеї[7][8]. Зі 157-ма матчами (14 голів) посідає перше місце у списку гравців, які зіграли найбільше матчів у футболці національної збірної Естонії. Кар'єра тренера«Флора»3 грудня 2009 року керівництво «Флори» повідомило, що Мартін замінить Тармо Рюютлі на посаді нового головного тренера клубу[9]. Привів «Флору» до перемоги в сезоні 2010 року, завдяки чому заверши період домінування «Левадії», яка виграла чотири попередні титули Мейстріліги. «Флора» успішно захистила свій титул у сезоні 2011 року та виграла Кубок Естонії 2010/11, у фіналі обіграла (2:0) «Транс» (Нарва). 14 жовтня 2012 року подав у відставку після невдалих виступів клубу у Мейстрілізі, а Марко Лелов і Норберт Хурт зайняли вакантну посаду[10]. Юнацькі та молодіжні збірна ЕстоніїУ жовтні 2012 року призначений головним тренером юнацької збірної Естонії (U-18), молодіжної та олімпійської збірних країни. Очолював молодіжну збірну Естонії, яка виграла Кубок Балтії 2014 року. Національна збірна Естонії14 вересня 2016 року Естонська футбольна асоціація призначила Мартіна Рейма головним тренером національної збірної Естонії до закінчення кваліфікаційного турніру до чемпіонату світу 2018 року[11]. 17 червня Мартін та його тренерський штаб подали у відставку через шість днів після поразки (0:8) у матчі кваліфікації чемпіонату Європи 2020 від Німеччини[12]. «Левадія»З листопада 2019 року тренував клуб вищого дивізіону «Левадія» (Таллінн), з яким посів третє місце в чемпіонаті в сезоні 2020 року. Юнацька збірна Естонії (U-19)З початку 2021 року очолював юнацьку збірну Естонії (U-19). У березні 2021 року тимчасово виконував обов'язки головного тренера національної збірної, оскільки швейцарський керманич команди Томас Геберлі та 15 гравців опинилися поза грою через коронавірус[13]. Статистика виступівКлубна
У збірнійПо рокахОновлено станом на 23 вересня 2016 року
Голи за збірну
Як тренера
ДосягненняЯк гравця
Як тренера
Індивідуальні
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
