У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарва (значення).
Нарва (ест.Narva) — третє за величиною місто в Естонії, найбільше місто повіту Іда-Вірумаа, найбільше переважно російськомовне місто в країні. 88 % населення складають росіяни.
На початку XIII століття воно було відоме як село Нарва. Фортеця в Нарві заснована данцями 30 листопада1223.
У першій половині XIV століття надано права міста.
У 1223–1346 належала Данії, а потім до 1558 — Лівонському ордену. В цей час будується замок Германа (XIII—XVI століття), що є наочним свідченням стратегічної важливості міста.
Під час Другої світової війни з серпня 1941 окупована німецькими військами. Після серії невдалих спроб захоплена радянськими військами 26 липня 1944 в ході Нарвської операції. Під час війни Старе місто Нарви сильно постраждало і, як і багато міст СРСР, після закінчення війни не було відновлено (за винятком окремих будівель).
З 1991 року після розпаду СРСР у складі Естонської Республіки.
Спалення радянських картин і плакатів на міській площі в 1941
Демографія
Станом на 1 січня 2017 року в Нарві проживало 57 130 осіб. Естонців було 2150 осіб, або 4%. Найбільшою етнічною групою є росіяни, які становили 83% мешканців міста. Українці — 1417 (2%), білоруси — 1161 (2%), фіни — 394 (0,6%) і татари — 298 (0,5%).
У 15 ст. 40–50% населення Нарви становили німці, 10–20% — данці, фіни, росіяни; решта — естонці та водь. В середині 16-го століття в Нарві було 40–50 будинків, кількість жителів не перевищувала 500–800 осіб: 20% були німці, решта — вожане, естонці і росіяни. У 1570 р. Нарві проживало близько 5 тис. осіб. У 1650-х роках у Нарві, яка була пов'язана з Яанілінною, проживало близько 3300 жителів, серед яких були німці, шотландці, шведи, фіни, росіяни, естонці та ізурці, внаслідок розвитку Нарви як торгового міста на кордоні Російської імперії.
У Північну війну, після взяття міста російською армією в 1704 році, більшість жителів старої Нарви були депортовані до Росії: Вологди, Казані, Астрахані та Москви. З 3000 жителів у 1708 році в Нарві залишилося лише 300. У 1770–1780 роках було досягнуто довоєнного рівня населення. 1779. У Нарві 1782 проживало вже 2456 осіб, у 2614 осіб і 1819 близько 3500 осіб.
Транспорт
Залізнична станція Нарва розташована на міжнародній залізничній лінії між Естонією та Росією (залізниця Таллінн–Нарва).
Щоденний міжнародний пасажирський потяг сполучав (станом на 2019 рік) дві країни: нічний потяг з Москви через Санкт-Петербург до Таллінна, який зупиняється в Нарві.
Чотири щоденні внутрішні поїзди курсують між Нарвою та Таллінном — сучасні поїзди були введені в 2016 році і тепер час в дорозі менше ніж 3 годин між двома містами.
Поруч із центральним залізничним вокзалом розташований центральний автовокзал, який має численні внутрішні та міжнародні сполучення (зокрема з Росією, Латвією, Литвою, Польщею, Білорусією тощо).
Біля Нарви є трав'яний аеродром авіації загального призначення (ICAO: EENA).
Клімат
Нарва має вологий континентальний клімат (Класифікація кліматів Кеппена Dfb) з м’яким, теплим дощовим літом з прохолодними ночами та холодною, хмарною та сніжною зимою.
Нарва — одне з найхолодніших поселень Естонії, розташоване на самому північному сході країни і межує з Росією.
Коченовский О. В. Нарва. Градостроительное развитие и архитектура.
Кривошеев Е. П., Михайлов К. Г. Нарва : Путеводитель.
Петров А. В. Город Нарва. Его прошлое и достопримечательности в связи с историей упрочения русского господства на Балтийском побережье. 1223-1900.
Hansen, Heinrich Johann. Geschichte der Stadt Narva.(нім.)
Anton Weiss-Wendt. Must-Valge Linn. Vana-Narva Fotoajalugu. Kataloog. Schwarz-Weisse Stadt. Fotogeschichte Alt-Narvas. Katalog. — ISBN 978-9985-60-395-6.(ест.)(нім.)