Пайде

Пайде ест. Paide
Герб Пайде Прапор Пайде
Основні дані
58°53′00″ пн. ш. 25°34′00″ сх. д. / 58.88333° пн. ш. 25.56667° сх. д. / 58.88333; 25.56667
Країна	Естонія
Регіон	Ярвамаа
Столиця для	Ярвамаа і Пайде (міське самоврядування)
Засновано	1291
Площа	10,13 км²[1]
Населення	8073 осіб (1 січня 2024)[2]
Міста-побратими	Переяслав
Телефонний код	(372) +37238
Часовий пояс	UTC+2 (Естонія)
GeoNames	589709
OSM	r351723  ·R
Міська влада
Мер міста	Керсті Сарапуу
Мапа
Пайде у Вікісховищі

Па́йде (ест. Paide), Вайсенштайн (нім. Weißenstein — Білий камінь) — місто в Естонії, адміністративний центр мааконду Ярвамаа.

Місто розташоване в центральній частині Естонії.

Згадується вперше в джерелах під 1265 роком. Міські права отримало 30 вересня 1291 року за привілеєм магістра Лівонського ордену Гальта. Відоме своїм замком, побудованим Лівонським орденом.

У 1745—1920 роках — центр Вайсенштайнського повіту Естлнядської губернії.

У 1950—1991 роках Пайде був центром Пайдеського району.

Фортеця Пайде (ест. Paide, нім. Schloss Weissenstein). Коли давній Ярваський повіт в ХІІІ ст. в результаті хрестових походів перейшов у власність Ордена, там, за домовленістю, не можна було будувати жодної фортеці. В той же час Орден одержав у власність невеличкий повіт Алемпойсі, на котрий ця заборона не розповсюджувалася. На високому болотяному островці, ймовірно, на місці стародавнього городища, — Орден вирішив побудувати свою фортецю, яка згодом стала столицею Ярвамаа.

Найдавнішу частину орденської фортеці — восьмикутну головну башту висотою 30 м — було зведено в 1265-66 рр. Свою німецьку назву фортеця одержала від білого вапняка, що використовувався при будівництві. Подібного походження і естонська назва. «Пайде, паеківі» естонською мовою означає «вапняк».

На початку XIV ст. до башти було прибудовано будинок конвенту із закритим двориком. В наступні століття були побудовані зовнішня стіна та північно-східна Порохова башта. В XVI ст. були споруджені земляні укріплення — по кутах фортечної гори з'вилися бастіони, а краї були укріплені валами. Очевидно, тому гору почали називати Валлімяге — «валова гора», а башту — Валліторн, тобто «валова башта».

Під час Лівонської війни в Пайдеській фортеці відбулися жорстокі битви. В 1560, 1562, 1571-73 та 1581 рр. тут були битви між німецькими, московськими та шведськими військами. Наступна шведсько-польська війна також не обминула Пайде в 1602 та 1608 рр. У ході цих двох воєн фортеця дуже постраждала, від неї залишилися лише руїни.

У XVII—XIX ст. фортецю використовували як каменоломню. Найкраще збереглася башта, побудована в 60-х роках ХІІІ ст. Її було відреставровано в 1895—1897 рр., але в 1941 р. башту підірвали радянські війська. Башта, яка стала символом Пайде, була відбудована в 1990—1993 рр. і перетворена на музей; з неї відкривається чудова панорама. Впорядковані руїни стали улюбленим місцем прогулянок і проведення різних заходів.

Вежа та фортеця фігурують тепер на гербі повіту Ярвамаа та на міському гербі Пайде.

• Костянтин Корнякт із Білобок — шляхтич, військовик, син грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької; 3 роки був тут комендатом замку.^[5]
• Іта Евер (* 1931) — естонська акторка театру, кіно та телебачення^[6].
• Арво Пярт — сучасний естонський композитор
• Еве Ківі (* 1938) — естонська та радянська актриса.

• Анджей Потоцький — кальвініст
• Якуб Потоцький — староста генеральний подільський

• Paul Johansen. Paide linna asutamisest. — Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, XXX. Liber Saecularis. Tartu, 201—208. 1938 (ест.)
• Villu Kadakas. Archaeological studies in the church and churchyard of Paide. Tallinn University, Institute of History. 2014(ест.)
• Krista Kodres. Paide. Püha risti kirik. Õpetatud Eesti Seltsi Toimetused, Ida­Virumaa. Ed. by V. Raam. Eesti arhitektuur, 3. XXX. tartu, 201—208. 1997. (ест.)
• Weissenstein // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 190. (пол.)

• Офіційна сторінка міста (ест.)