Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшло село Зимне ліквідованої Зарічанської волості. Натомість до Киселинської волсоті відійшли села Губин і Тулин.
Станом на 1885 рік складалася з 16 поселень, 17 сільських громад. Населення — 5597 осіб (2725 чоловічої статі та 2872 — жіночої), 565 дворових господарства[1].
Микуличі — колишнє власницьке село при струмку за 15 верст від повітового міста, волосне правління, 391 особа, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок.
Березовичі — колишнє власницьке село, 252 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Бискупичі — колишнє власницьке село при річці Луга, 509 осіб, 50 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, вітряк.
Бобичі — колишнє власницьке село, 277 осіб, 35 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Губин — колишнє власницьке село, 305 осіб, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
Селець — колишнє власницьке село при річці Луга, 519 осіб, 43 двори, православна церква, костел, постоялий будинок, лавка, 3 водяних млини, пивоварний завод.
Тулин — колишнє власницьке село, 227 осіб, 29 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Хмелів — колишнє власницьке село при струмку, 232 особи, 33 двори, православна церква, постоялий будинок.
Хобултів — колишнє власницьке село, 305 осіб, 35 дворів, православна церква, вітряк.
Хоростів — колишнє власницьке село при річці Біла Криниця, 287 осіб, 44 двори, православна церква, постоялий будинок.
Чесний Хрест — колишнє власницьке село при річці Луга, 240 осіб, православна церква.
Яковичі — колишнє власницьке село при струмку, 411 осіб, 57 дворів, православна церква, постоялий будинок.
18 березня 1921 року Західна Волинь окупована Польщею. Волості було перетворено на ґміни, відповідно, адміністративна одиниця отримала назву ґміна Мікуліче. Волость входила до Володимирського повітуВолинського воєводства. Межі та склад колишньої волості зберігся, що й за Російської імперії та Української держави.
Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 34 громад[2]: