Михайлівське артилерійське училище

Михайлівське артилерійське училище
Дата створення / заснування	1820
Країна	Російська імперія
Місце розташування	Санкт-Петербург Arsenalnaya Embankmentd
Час/дата припинення існування	1917
Категорія працівників	Q26464369?
Михайлівське артилерійське училище у Вікісховищі

Михайлівське артилерійське училище — військово-навчальний заклад Російської імперії.

Артилерійське училище було відкрите в Санкт-Петербурзі 25 листопада 1820 з ініціативи генерал-фельдцейхмейстера великого князя Михайла Павловича (ВП^[1] 9.05.1820). Воно мало на меті підготовку офіцерів для служби в стройових частинах артилерії, а також пізніше служило підготовчим закладом для Михайлівській артилерійської академії.

Спочатку училище було розраховано на 120 штатних і 28 понадштатних учнів та передбачало 5-річний курс навчання. Першим керівником та бригадиром був Олександр Засядько. Після кончини його засновника, училище отримало назву Михайлівського (ВП 19.09.1849).

Перший офіційний випуск юнкерських класів, відбувся в лютому 1823, офіцерських класів — в 1825 (11 січня було випущено 38 офіцерів).

Було формально розформовано 6 листопада 1917, фактично — реорганізовано в 1-і Радянські артилерійські Петроградські командні курси.

Всього за своє більш ніж 90-річне існування, училище випустило понад 5 тис. артилерійських офіцерів.

• Адасовський Євтихій Костянтинович — генерал-майор артилерії РІА, теоретик артилерійської справи, брат М. К. Заньковецької.
• Альтфатер Дмитро Васильович — генерал-майор РІА, Генерал-хорунжий, начальник артилерії корпусу Дієвої армії Української Народної Республіки.
• Астаф'єв Олексій Сергійович — учасник українського національно-визвольного руху 1917–1921 рр., відомий під ім'ям Олелько Сергійович Остапура-Степовий.
• Астафієв Олелько Сергійович — військовий і громадський діяч, геолог, педагог. Член-кореспондент Петербурзької Академії наук.
• Більдерлінг Петро Олександрович — артилерист, інженер, промисловець та сільський господар. Став відомий як партнер братів Нобель.
• Благонравов Анатолій Аркадійович — російський вчений в галузі механіки, один з творців знаменитої «катюші». Академік АН СРСР. Генерал-лейтенант артилерії, заслужений діяч науки і техніки РРФСР.
• Вериго Олександр Андрійович — хімік-органік, доктор хімії, професор кафедри хімії Новоросійського університету (Одеса).
• Гернгросс Борис Володимирович — генеральний хорунжий армії Української Держави.
• Гоголь-Яновський Микола Львович — генерал-хорунжий Армії УНР.
• Дельвіг Сергій Миколайович — генерал-лейтенант Російської імператорської армії, генерал-полковник Армії УНР, військовий історик.
• Дурново Іван Миколайович — губернатор Чернігівської, згодом Катеринославської губернії, голова Комітету міністрів в уряді імператора Миколи II.
• Іванов Микола Іудович — генерал від артилерії, командувач військами Київського військового округу.
• Іпатьєв Володимир Миколаєвич — російсько-американський хімік, генерал-лейтенант Російської імператорської армії, доктор хімічних наук, професор, академік Санкт-Петербурзької академії наук / Російської академії наук / Академії наук СРСР, член Національної академії наук США.
• Зелінський Віктор Петрович —— генерал-полковник, командувач Південною групою Армії УНР, дипломат.
• Колосовський Володимир Васильович — Начальник розвідувального відділу Генерального Штабу Збройних сил Української Держави та Армії УНР
• Копестинський Іван Григорович — генерал-хорунжий Дієвої армії УНР.
• Корнілов Лавр Георгійович — російський генерал від інфантерії, один з керівників «білого» руху в Росії.
• Михайлів Олександр Павлович — генерал-поручник Армії УНР.
• Мосін Сергій Іванович — російський конструктор та організатор виробництва стрілецької зброї.
• Нілус Андрій Олександрович — український і російський військовий діяч і науковець-винахідник, генерал-лейтенант.
• Оберучев Костянтин Михайлович — військовий і політичний діяч, командувач Київського військового округу у 1917 році.
• Острянський Микола Максимович — генеральний хорунжий Армії Української Держави.
• Потоцький Микола Платонович — український аристократ, генерал від артилерії, вчений-артилерист.
• Приходькин Дмитро Дмитрович — генерал для доручень Головного управління Генштабу Армії УНР.
• Синєоків Микола Григорович — український військовий діяч, генерал-майор Російської імператорської армії, генерал-значковий армії Української Держави.
• Стойкін Володимир Йосипович — начальник постачання Армії УНР, генеральний хорунжий армії Української Держави.
• Трояновський Олександр Антонович — радянський дипломат, революціонер, перший посол СРСР в США.
• Хануков Олександр Павлович — український військовий діяч, генерал-лейтенант РІА, генерал-значковий армії Української Держави.

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.