У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гемм.
Маріель Маргарет Гемм-Гарсіапарра (англ.Mariel Margaret Hamm-Garciaparra; 17 березня1972, Сельма, Алабама) — американська футболістка. Дворазова олімпійська чемпіонка (1996, 2004), дворазова чемпіонка світу (1991, 1999). Двічі ФІФА визнавала її найкращою футболісткою року (2001, 2002). У 1997 році журнал «People» включив спортсменку в список 50-ти найкрасивіших людей.
Багато років була нападаючою у жіночій збірній США з футболу і заснувала клуб «Вашингтон Фрідом». У футбольній кар'єрі у Гемм у міжнародних матчах найкращий результат (158 голів) серед чоловіків або жінок в історії футболу.[1]
Біографія
Народилася Міа в Сельмі, штат Алабама. З дитинства у неї була вроджена клишоногість, для виправлення цього недоліку їй довелося носити спеціальне взуття. Дитинство вона провела на базі ВПС разом зі своїми батьками і п'ятьма братами і сестрами. Сім'я часто переїжджала, тому дівчинка встигла пожити в самих різних місцях, від Техасу до Італії.
Спортом Міа займалася з раннього дитинства, у п'ятнадцять років вона вступила в ряди жіночої національної футбольної команди, ставши наймолодшим гравцем в їх складі за всю історію. Якийсь час Маріель грала за команди Католицької Школи Нотр-Дам з Вічита-Фолс, штат Техас. Потім вона переїхала в школу Лейк-Бреддок на рік. За цей час команда школи змогла виграти чемпіонат штату 1989 року.
Вищу освіту Гемм отримувала в Університеті Північної Кароліни. Тут вона допомогла місцевій команді виграти в чотирьох національних змаганнях коледжів за п'ять років навчання. Єдиний пропущений рік — 1991-й — вона займалась підготовкою до жіночого футбольного чемпіонату світу в Китаї, який в підсумку американці і виграли. З дев'яноста ігор, в яких брала участь Міа, Північна Кароліна програла лише одну. Останні три роки навчання в коледжі дівчина була визнана «Всеамериканським Гравцем Року» і «Гравцем Року Атлантичного Узбережжя». Крім цього в 1993 і 1994 роках вона отримала премію «Жінка-атлет року».
Відразу після введення всесвітньої премії жіночої футбольної ліги FIFA Гравець Року в 2001 році, Міа отримала її. Свій результат вона повторила і у наступному році. Також вона була включена в список 125-ти найкращих живих гравців, складеному легендарним Пеле.
Спорт Маріель залишила в 2004 році. Свій останній матч вона зіграла на 'Святі Фанатів' 2004 року, увічнивши перемогу жіночої команди США на Олімпіаді—2004.
У 2007 році вона була включена в Національний Зал Футбольної Слави, на голосуванні Міа отримала 137 голосів зі 141 можливого. Жіноча Ліга Професійного Футболу, створена в 2009 році, використовує силует Гемм на своєму логотипі.
11 березня2008 року Міа включена в «Техаський Зал Спортивної Слави»[2].
Поза футболом
Міа Гемм зі своїм чоловіком Номаром Гарсіапаррою.
Гемм — автор книги «Йди до мети: Керівництво чемпіона за перемогу в футболі і в житті» (англ.Go For the Goal: A Champion's Guide to Winning in Soccer and Life). Також вона знімалася в документальному проекті каналу HBO Осмілься мріяти: Історія Жіночої Футбольної Команди США.
Особисте життя
Брат Мії, Гаррет Гемм, помер від апластичної анемії, рідкісного захворювання крові. Футболістка організувала фонд свого імені, який допомагає всім, хто страждає на це захворюванням, і їхнім сім'ям, зокрема, підбором трансплантатів кісткового мозку.
З 1994 по 2001 рік Гемм була одружена з морським піхотинцем Крістіаном Корі, її бой-френдом ще з часів коледжу.
22 листопада 2003 року одружилась на бейсболісті Номарі Гарсіапаррі[3].
.jpg)
.jpg)
