З вісімнадцяти років виступав за тифліське «Динамо» і команду Закавказького індустріального інституту. Перед початком другого чемпіонату СРСР серед клубних команд повернувся до «динамівського» колективу.
В елітній лізі дебютував 25 вересня, у матчі проти московського «Спартака»: перемога з рахунком 1:0, завдяки голу Михайла Бердзенішвілі. Протягом трьох сезонів був гравцем основного складу. Грав у фіналі другого розіграшу кубкового турніру. У липні 1937 року провів два матчі проти збірної Країни Басків (у складі «Динамо» і збірної Грузії). Наступного сезону виконав норматив на звання «Майстер спорту». Всього провів 32 лігових матчі (2 забитих м'ячі), у кубку — 8 ігор.
У липні 1940 року очолив клуб. Під його керівництвом «динамівці» завершили чемпіонат на другій позиції. І наступного сезону команда була одним із лідерів, але через початок Німецько-радянської війнипершість 1941 року залишилась незавершенною.
