Мінус

Мі́нус (від лат. minus «менш, менше») — математичний символ у вигляді горизонтальної риски (−).

Знак мінус має три основні сфери застосування в математиці^[1]:

1. Оператор віднімання: бінарна операція, щоб вказати операцію віднімання, наприклад, 5 − 3 = 2. Віднімання є зворотним додаванню.
2. Прямо перед числом, коли він не є оператором віднімання, це означає від'ємне число. Наприклад, −5 (від'ємне 5).
3. Унарна операція, який діє як інструкція для заміни операнда як протилежне число. Наприклад, якщо x = 3, тобто −x = −3, але якщо x = −3, тобто −x = 3. Аналогічно, — (−2) дорівнює 2 (є окремим випадком).

Унарний мінус не відбивається від наступного числа. Бінарний мінус однаково відбивається з обох сторін. При розриві рядків унарний мінус не повинен відбиватися від свого аргументу, а у випадку з бінарним мінусом можливий розрив формули по ньому (у вітчизняній типографіці — з повторенням мінуса до і після розриву).

По зображенню мінус повинен мати ті ж пропорції (в ширину), і його центр повинен бути на тій же висоті, як у знака рівності та у плюса ${\displaystyle (-7+5=-2).\,}$ В традиційних вітчизняних шрифтах мінус часто був тотожний з тире, але в нових шрифтах він зазвичай ставиться трохи вище й має менший розмір.

Попри відсутність окремих клавіш для мінуса, тире та навіть дефіса, при комп'ютерному наборі тексту замість них ставиться знак мінус‐дефіс (-). У програмуванні ці символи досі не розрізняються (оскільки зазвичай для службових цілей використовуються тільки символи ASCII), але при якісному наборі текстів слід розрізняти дефіс (‐), мінус (−) і тире (середнє «–» або довге «—»).

У Вікісловнику є сторінка мінус.

• Дефіс
• Тире

Це незавершена стаття з математики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.