Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

 

Наманганська область

Наманганська область

Namangan viloyati

Адміністративний центр Наманган
Країна Узбекистан Узбекистан
Регіон Узбекистан
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка
Узбецька Радянська Соціалістична Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
Межує з: сусідні адмінодиниці
Ташкентська область, Андижанська область, Ферганська область, Джалал-Абадська область Редагувати інформацію у Вікіданих ?
Офіційна мова узбецька
Населення
 - повне 2,103 млн.
 - густота 236 чол./км²
Площа
 - повна 7,9 тис. км² км²
Висота
 - максимальна 641 м
 - мінімальна 641 м
Часовий пояс UTC+5 Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата заснування 6 березня 1941 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вебсайт namangan.uz/uz/ Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ISO 3166-2 UZ-NG Редагувати інформацію у Вікіданих

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Наманганська область

Наманганська область (узб. Namangan viloyati) — адміністративна одиниця Республіки Узбекистан. На заході область межує з Ташкентською областю (сполучена перевалом Камчик), на південному-заході з Согдійською областю Республіки Таджикистан, на сході з Андижанською, на півдні з Ферганською областями Узбекистану, а на півночі з Алабукинським районом Джалал-Абадської області Республіки Киргизстан.

Обласний центр — місто Наманган, розташований за 305 км від Ташкента.

Загальні відомості

Наманганська область розташована в північно-східній частині Ферганської долини, на правому березі річки Сирдар'я. Площа території області — 7,9 тис. км².

Клімат континентальний, з сухим літом, і м'якою вологою зимою.

Населення області 2103 млн осіб, причому сільське населення становить понад 62 %. Великі міста — Наманган, Пап.

В області розташовано 27 історичних об'єктів і святих місць. У їх числі медресе Мулла киргиз (збудовано в 1910 році), мечеті Ота Валіхон туру і Шейх Ісхок Ешон, комплекс хазрат Мавлоно Лутфуллох Чустій, мавзолей Мулла Бозор Охунд, святі місця Баліклик Мозор, Булокді Мозор і Бібі Вона. Чимало об'єктів охороняються державою.

Влада

Хокім області — Юсупов Баходір Турсунович (з 2009 року).

Адміністративний поділ

Райони Наманганської області

Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і одне місто обласного підпорядкування:

№ на
карті
Район Центр
1 Касансайський місто Касансай
2 Мінґбулацький міське селище Джумашуй
3 Наманганський міське селище Ташбулак
4 Наринський місто Хаккулабад
5 Папський місто Пап
6 Туракурганський місто Туракурган
7 Уйчинський міське селище Уйчі
8 Учкурганський місто Учкурган
9 Чартацький місто Чартак
10 Чустський місто Чуст
11 Янгікурганський міське селище Янгікурган

Місто обласного підпорядкування: Наманган

На території Папської району знаходиться анклав Таджикистану — Сарвак.

Історія

Наманганська область була утворена 6 березня 1941 а, у складі Узбецької РСР. 25 січня 1960 область була скасована, відновлена 18 грудня 1967. У 1948-50 роках 1-м секретарем Наманганського обласного комітету КП Узбецької РСР був М. А. Мухітдін. Довгі роки, Папським районним агропромисловим комплексом керував Ахмаджан Адилов. У роки перебудови Адилов був заарештований і провів багато років у в'язниці за звинуваченням в розкраданнях і корупції.

Економіка

В області розвинене шовкове виробництво, виготовлення взуття, обробка бавовни і текстильне виробництво. Є автомобільний ремонтний цех, хімічні заводи та електромеханічні підприємства, фабрика з виробництва сухофруктів у місті Туракурган. Головна сільськогосподарська продукція області — вино, бавовна, фрукти та сировина для шовкового виробництва.

Народні промисли: фабрика в місті Чуст, виготовляються узбецькі національні ножі.

Транспорт

  • Протяжність залізниць на території області — близько 140 км.
  • Протяжність автомобільних доріг 11,8 тис. км (в тому числі з асфальтобетонним покриттям близько 4 тис. км, рух у бік Ташкента здійснюється через Камчицький перевал).

Охорона здоров'я

В області є грязьовий терапевтичний курорт, розташований в районі Чаткалу.

Керівництво Наманганської області

Голови облвиконкому

  1. Саттаров Закірджан (1941 — 194.7)
  2. Хайдаров Валі (194.9 — 195.2)
  3. Таїров Абдулхай (195.4 — квітень 1955)
  4. Джураєв Хамід (1955 — 1956)
  5. Мурадов Нуритдін Мурадович (1957 — січень 1960)
  6. Холханов Хашим (1968 — 1972)
  7. Усманходжаєв Інамжон Бузрукович (1972 — 1974)
  8. Абдураззаков Убайдулла Аббасович (1974 — 1978)
  9. Абідшаєв Мадамінджан (1978 — 1984)
  10. Хакімов Ботіралі Журабайович (1984 — 1990)

Голови обласної ради народних депутатів

  1. Алламурадов Бурі Алламурадович (березень 1990 — 1990)

1-і секретарі обкому КП Узбекистану

  1. Мукумбаєв Карім Карімович (1941 — 1945)
  2. Камбаров Турсун (1945 — жовтень 1946)
  3. Алімов Аріф (жовтень 1946 — листопад 1948)
  4. Мухітдінов Нуритдін Акрамович (листопад 1948 — 1950)
  5. Джураєв Хасан (1950 — 1954)
  6. Нурутдінов Сіродж (лютий 1954 — квітень 1955)
  7. Таїров Абдулхай (квітень 1955 — січень 1960)
  8. Ходжаєв Асаділла Ашрапович (грудень 1967 — 17 лютого 1973)
  9. Ібрагімов Мірзаолім Ібрагімович (17 лютого 1973 — 10 січня 1976)
  10. Камалов Махкам Камалович (10 січня 1976 — 1984)
  11. Раджабов Назір Раджабович (1984 — 5 жовтня 1987)
  12. Алламурадов Бурі Алламурадович (5 жовтня 1987 — 7 серпня 1990)
  13. Хакімов Ботіралі Журабайович (7 серпня 1990 — 14 вересня 1991)

Хокіми (губернатори)

  1. Рапігалієв Бургуталі Рапігалійович (28 січня 1992 — 6 листопада 1996)
  2. Джаббаров Тулкін Отахонович (6 листопада 1996 — 17 вересня 2004)
  3. Нажміддінов Ікромхон Хошимхонович (17 вересня 2004 — 2009)
  4. Юсупов Баходір Турсунович (2009 — 26 листопада 2015)
  5. Бозаров Хайрулло Хайїтбайович (26 листопада 2015 — 25 вересня 2020)
  6. Абдуразаков Шавкатжон Шокірджанович (з 25 вересня 2020 — )

Відомі люди

Посилання

Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya