|
Нехай розпочнеться свято
«Нехай розпочнеться свято» (фр. Que la fête commence...) — французька історична драма 1975 року, поставлена режисером Бертраном Таверньє. На першій церемонії французької національної кінопремії «Сезар» у 1976 році фільм здобув 4 нагороди із 7 категорій, в яких був номінований СюжетФранція часів Регентства. У Бретані маркіз де Понкаллек (Жан-П'єр Мар'єль) мріє про повстання, яке б змусило регента молодого короля Людовика XV Філіппа Орлеанського (Філіпп Нуаре) заснувати Республіку Бретані. Заради цього він готовий наполегливо домагатися допомоги від ворога Франції — Іспанії. На таємних зборах Понкаллек, що зовсім не має грошей, просить у своїх нечисленних прибічників профінансувати його поїздку до Парижа, де він пред'явить регентові ультиматум. В цей час регент оплакує втрату своєї доньки, герцогині де Беррі, що померла у віці 24 років. Він наказує своєму міністрові абатові Дюбуа (Жан Рошфор), з яким його пов'язує давня дружба, заарештувати Понкаллека, але без кровопролиття. По всій Франції солдати хапають і викрадають бродяг — або тих, кого оголосять такими, — і насильно відправляють їх в луїзіанські колонії. Понкаллек, що йде в Париж, також потрапляє до їхніх рук, але купує свободу за кільце. Трохи пізніше Дюбуа заарештовує його і відправляє в Луїзіану. Перед відправленням Понкаллека, як і інших «колоністів», насильно одружують. Єдина турбота абата Дюбуа — стати архієпископом. Для цього йому потрібна підтримка англійців, союзників Франції. Але англійці через свого посла вимагають суворих репресій у Бретані і страти Понкаллека. Оскільки маркіз знаходиться вже на півдорозі до Луїзіани, цей варіант абсолютно не влаштовує абата. Проте, на радість Дюбуа, маркізові вдається втекти. На одній з обожнюваних ним оргій Філіпу стає погано; він вимагає доставити до нього Амелі — свою протеже, молоду повію, до якої він дуже небайдужий. Понкаллек ховається в монастирі, де перебуває хрещениця регента Северіна, але знову потрапляє під арешт. Духовенство, збунтувавшись проти Філіпа, який хоче виставити їх землі на продаж і роздати селянам, провокує банкрутство міністра фінансів Джона Лоу, підтримуваного регентом. За наказом Дюбуа, якого от-от призначать архієпископом, Понкаллека судять на сфабрикованому процесі і засуджують до страти. Філіпп хоче помилувати його і трьох драгунів, засуджених разом з ним, але вимушений поступитися Дюбуа, який погрожує своєю відставкою. Дюбуа непомірно перебільшує небезпеку бретонського повстання, щоб приборкати Бретань, стратити Понкаллека і завоювати вдячність англійців; зробивши це, він наклика́є на себе ненависть і презирство регента. Після чергової нічної оргії в масках Філіпп вимагає відвезти його до хірурга Ширака, щоб той відрізав йому руку, оскільки вона, за його словами, смердить. Дорогою його карета, що мчить без всілякої обережності, потрапляє в аварію і насмерть давить дитину. Коли Філіпп йде геть, сестра загиблої дитини підмовляє селян спалити карету регента… У ролях
Визнання
ПриміткиДжерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
