Нижньогерманський лімес був не укріпленим лімесом із валами, ровами, частоколами або мурами та сторожовими вежами, а річковим кордоном (лат.: ripa), подібно до меж на Дунаї та Євфраті. Лінія Рейну охоронялася ланцюгом каструмів для допоміжних військ. Він був частково закладений Августом і його пасинком і воєначальником Друзом, який почав зміцнювати природний кордон Рейну з 15 року. Рішення не завойовувати регіони на схід від Рейну у 16 р. н. е. перетворив Рейн на постійний кордон Римської імперії. Для його захисту було засновано багато маєтків (villae rusticae) і поселень (vics). Назви та розташування кількох місць були передані, головним чином через Пейтингерову таблицю та Ітинерарій Антоніна.[2]
Пролягаючи вздовж Рейну, Нижньогерманський лімес проходить повз чотири ландшафти з різною топографією та природним характером. Найпівденніша і найменша частина, між Вінкстбахом і територією навколо Бонна, усе ще належить до Рейнського масиву, через який річка проходить у відносно вузькій долині між висотами Вестервальду та горами Айфель. Приблизно з району Бонна долина Рейну відкривається в Кельнську затоку, яка обмежена Бергішес-Ландом, що оточує річку з правого боку, та Айфелем і Хай Фенсом на південному сході та сході. Кельнська затока має родючі лесові ґрунти і характеризується дуже м'яким кліматом. Тому не дивно, що більшість сільських ruri та villae rusticae (сільські садиби) Нижньої Німеччини були засновані в римські часи. Поруч із військовим табором Новаезіум Кельнська затока розширюється далі до Нижньорейнської рівнини, ландшафт річкової тераси. Лише трохи на захід від нинішнього німецько-голландського кордону, приблизно в районі табору легіонівНовіомага, Нижньорейнська рівнина переходить у водянисту болотисту місцевість, утворену Рейном і Маасом, яка нарешті закінчується Північним морем у дельті Рейну-Маасу-Шельди.[3]
↑Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2; Margot Klee: Grenzen des Imperiums. Leben am römischen Limes. Konrad Theiss Verlag, Stuttgart, 2006, ISBN 3-8053-3429-X, pp. 33–40.
↑Ariw J. Kalis, Sabine Karg, Jutta Meurers-Balke, H. Teunissen-Van Oorschot: Mensch und Vegetation am Unteren Niederrhein während der Eisen- Und Römerzeit. In: Martin Müller, Hans-Joachim Schalles, Norbert Zieling (eds.): Colonia Ulpia Traiana. Xanten und sein Umland in römischer Zeit. Zabern, Mainz, 2008, ISBN 978-3-8053-3953-7, pp. 31–48; Renate Gerlach, Thomas Becker, Jutta Meurers-Balke, Irmela Herzog: Das Rhein-Limes-Projekt. Wo lag der Rhein zur Römerzeit? In: Andreas Thiel (ed.): Neue Forschungen am Limes. 4. Fachkolloquium der Deutschen Limeskommission 27/28 February 2007 in Osterburken. Theiss, Stuttgart, 2008, ISBN 978-3-8062-2251-7, (= entries on the World Heritage Site of the Limes, 3), pp. 9–17; Tilmann Bechert, Willem J. H. Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Stuttgart, 1995, ISBN 3-8062-1189-2.
Література
Тільман Бехерт: Німеччина нижня. Eine Provinz an der Nordgrenze des Römischen Reichs. Zabern, Майнц, 2007,ISBN 978-3-8053-2400-7.
Tilmann Bechert, Willem JH Willems: Die römische Reichsgrenze von der Mosel bis zur Nordseeküste. Штутгарт, 1995,ISBN 3-8062-1189-2.
Тільман Бехерт: Römisches Germanien zwischen Rhein und Maas. Die Provinz Germania inferior. (Видання Antike Welt, 4). Гірмер, Мюнхен, 1982 р.ISBN 3-7774-3440-X.
Julianus Egidius Bogaers, Christoph B. Rüger (eds.): Der niedergermanische Limes. Materialien zu seiner Geschichte. Rheinland Verlag, Кельн, 1974,ISBN 3-7927-0194-4.
Міхаель Гехтер: Ранні римські військові об'єкти та поселення убів у Нижньому Рейні. У: Т. Благг, М. Міллетт (ред.): Рання Римська імперія на Заході . 2. Auflage. Oxford Books 2002,ISBN 1-84217-069-4, с. 97–102.
Міхаель Ґехтер: Військова революція Цезаря біс Тиберія в Нідеррайні. Eine Skizze. In: T. Grünewald, S. Seibel (eds.): Continuität und Diskontinuität. Die Germania inferior am Beginn und am Ende der römischen Herrschaft, Beiträge des deutsch-niederländischen Kolloquiums in der Katholieke Universiteit Nijmegen, 27. до 30.06.2001 . De Gruyter, Берлін, 2003, стор. 147–159 (Reallexikon der germanischen Altertumskunde, Ergänzungsband 35).
Гайнц Гюнтер Горн (ред.): Die Römer in Nordrhein-Westfalen. Theiss, Stuttgart 1987; Lizenzausgabe. Ніколь, Гамбург, 2002,ISBN 3-933203-59-7.
Енн Джонсон: Römische Kastelle des 1. і 2. Jahrhunderts n. Chr. in Britannien und in den germanischen Provinzen des Römerreiches. Zabern, Майнц, 1987,ISBN 3-8053-0868-X (Kulturgeschichte der antiken Welt, Vol. 37).
Ганс Шенбергер: Die römischen Truppenlager der frühen und mittleren Kaiserzeit zwischen Nordsee und Inn. In: Bericht der Römisch-Germanischen Kommission. 66, 1985, стор. 321–495.