Новаківський Степан
Степан Новаківський (1863, с. Торки Перемиський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 1936) — селянин, український громадсько-політичний діяч. Посол до Галицького сейму в 1895—1901 роках. ЖиттєписСтарший брат Михайла Новаківського. Посол до Галицького крайового сейму в 1895—1901 роках (округ Перемишль, IV сільська курія; як радикал не входив до «Клубу руських послів соймових»[1]). Під час виборів 1895 року на користь кандидатури Степана Новаківського зняв свою Іван Франко. 1897 року очолював організований ним селянський виборчий комітет, який висував кандидатуру Івана Франка до Райхсрату в окрузі Перемишль — Добромиль — Мостиська. За це його переслідувала адміністрація Перемиського повіту (де-факто польська): ув'язнювала, незважаючи на наявність у нього мандата Галицького сейму. Завдяки рішенням Перемиського суду був виправданий. Згадував спонукання до свого депутатства (послівства): Під час сесій мешкав разом з Дмитром Остапчуком у домі Івана Франка. Цитата: …що для нас було потрібно в сеймі, — чи які промови, чи подання або інтерпеляції, — все те виготовляв нам І. Франко, а ми з тим матеріалом йшли до сейму, як учні до школи.[2] Кандидував на виборах до Галицького крайового сейму у 1901 року, однак програв крайовому адвокатові, докторові Владиславові Чайковському, набравши 34 голоси виборців зі 170-ти[3]. Неодноразово приймав у себе Івана Франка. 1899 року став співзасновником Української соціал-демократичної партії, відтак діячем УСДП.[2] Примітки
Джерела
|