Остапчук Дмитро
Дмитро Остапчук (1844, с. Тарасівка, нині Тернопільського району Тернопільської області — 27 червня 1907, там само) — заможний український селянин (маєток становив 150 моргів землі[1]), громадсько-політичний діяч. Дяк рідного села Тарасівка. ЖиттєписНародився в 1844 році в с. Тарасівка, нині Тернопільського району Тернопільської області, Україна (тоді Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина). Служив в армії Австро-Угорщини, мав звання офіцера. Як колишній офіцер добре володів німецькою мовою.[2] Активіст Русько-Української радикальної партії, посол Галицького Сейму у 1895-1901 роках (округ Збараж, IV курія, як радикал не входив до «Клубу руських послів соймових»[3]), 1901-1907 роки (округ Збараж, IV курія, входив до «Руського соймового клубу»; склав мандат 29 жовтня 1903 року, був обраний повторно 14 червня 1904 року; по його смерті 1907 року послом в окрузі був обраний Шміґельський Андрій[4]) роках, під час сесій сейму мешкав у домівці Івана Франка (разом з Степаном Новаківським[5]). Обирався депутатом Збаразької повітової ради. Мав великий авторитет серед селян-виборців, успішно конкурував на виборах з дідичем Тадеєм Федоровичем.[6] У 1902 р. Іван Франко проживав в домі Д. Остапчука (напередодні жнив, під час селянських страйків).[7] Брав участь у похороні Антона Грицуняка.[8] Батько Левка (успадкував від батька господарство), [9] і Яцка Остапчуків. Примітки
Джерела
|