Опіо́їди — алкалоїди опійного маку, їхні похідні та синтетичні аналоги, а також речовини, що синтезуються в організмі людини. Загальною ознакою опіоїдів є їх специфічна взаємодія з опіатними рецепторами ЦНС.
Мають різну хімічну будову. Для всіх опіоїдів характерна сильна знеболююча активність, яка зумовлює їх використання як анальгетиків у різних галузях медицини, особливо при важких травмах, пораненнях, оперативному втручанні, а також при захворюваннях, що супроводжуються вираженим больовим синдромом (злоякісні новоутворення, інфаркт міокарда). Недоліком їх вживання є висока імовірність розвитку психологічної та фізичної залежності. Механізм дії цих алкалоїдів пов'язаний з пригніченням таламічних центрів больової чутливості, які проводять больові імпульси до кори головного мозку.
При отруєнні чи передозуванні опіоїдами використовують їх антагоністи, які блокують всі типи опіоїдних рецепторів (налоксон та налтрексон).
Розрізняють вживання опіоїдів за медичними показниками (хірургічна й онкологічна практика), вживання медичних опіоїдів без призначення лікаря і вживання нелегальних наркотиків. Вживання може бути систематичним або епізодичним.
Способи введення в організм
Опіоїди можуть вводитись у організм такими шляхами:
