Організація українських націоналістів за кордоном

Організа́ція украї́нських націоналі́стів за кордо́ном (ОУНз) — одна з гілок ОУН, що виникла внаслідок розколу створених у лютому 1946 року Закордонних Частин ОУН (ЗЧ ОУН), очолюваних Степаном Бандерою.

Розкол відбувся на зібранні ЗЧ ОУН 1 лютого 1954 року^[1] на тлі конфлікту, спричиненого повідомленням про стан Проводу ОУН в Україні. Повідомлення підтвердило постанови III Великого Надзвичайного Збору ОУН, що уповноважив Степана Бандеру, Зенона Матлу й Лева Ребета сформувати нове керівництво ЗЧ ОУН. Бандера та його послідовники сприйняли повідомлення з України за автентичне і почали переговори про реорганізацію, які, однак, не мали позитивних наслідків і меншість на чолі з Зеноном Матлою та Левом Ребетом утворили нову організацію спочатку з тією ж назвою — ЗЧ ОУН, а з кінця 1956 року — «Організація Українських Націоналістів за кордоном».

Перший голова — Лев Ребет. Згодом головою став Роман Ільницький, а потім Богдан Кордюк.^[2]

Програма ОУНз тісно пов'язана з постановами III Великого надзвичайного збору ОУН 1943 року. ОУНз увійшла до Української національної ради (з 1967). Друкований орган — часопис «Український самостійник».

Члени організації відомі як «двійкарі».^[1]

• Організація українських націоналістів
• Організація українських націоналістів революційна
• Мартиролог загиблих діячів ОУН та УПА

• Степан Бандера «Перспективи Української Революціі» (аудіокнига)
• Вілкул Т. Двійкарі // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 300. — ISBN 966-00-0405-2.
• Кентій А. «Двійкарі» // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• VII Делегатська Конференція Організації українських націоналістів за кордоном (ОУНз). — Нью-Йорк : Політична Рада ОУНз, 1991. — 56 с.