Падміні, а також її молодшу сестру Лаліту і старшу Рагін, називали «Тируванантапурамськими сестрами»[4]. У цьому тріо Падміні вважалася найпопулярнішою. 35 років Падміні прожила зі своїм чоловіком Рамачандраном в США, де відкрила школу класичного танцю «Padmini School of Fine Arts», що стала однією з найбільших шкіл індійських класичних танців у США. Живучи в Америці, Падміні продовжувала зніматися в кіно, періодично літаючи до Індії.
Будучи поліглоткою, Падміні озвучувала ролі трьома мовами Південної Індії (тамільська мова, телугу, малаялам) і на гінді[4], не користуючись послугами дублерок (згідно іншого джерела, всіма чотирма мовами Південної Індії[3]). Падміні стала першою південно-індійською акторкою, що увійшла до світу Боллівуду. Крім індійських фільмів, Падміні знялася в першому спільному радянсько-індійському фільмі «Ходіння за три моря» (1957). Єдиний раз знялася в кіно в танцювальному дуеті разом з Виджаянтімалою у фільмі «Виправдання» (1958). Знімалася разом з Раджа Капуром у фільмах "У країні, де тече Ганг" (1960), "Моє ім'я Клоун" (1972).
Падміні отримала багато кінопремій від індійських організацій, а також премію в номінації «Найкращий класичний танцівник» на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів, що проходив у Москві.
