Розпочинав у півзахисті футбольної команди «Крила Рад» (1934–1936). У московському «Динамо» був гравцем резервного складу. У переможному сезоні 1940 року провів у лізі шість матчів. Два повоєнних роки грав за «Динамо» (Мінськ). Завершив виступи у 1947 році у складі московського «Динамо». Всього в чемпіонаті СРСР провів 69 матчів та забив 9 голів.
Взимку грав у хокей з м'ячем. У складі «Динамо» (Москва) п'ять разів здобував кубок СРСР, неодноразово перемагав у чемпіонатах та кубках Москви.
У першому чемпіонаті з хокею із шайбою його команда здобула золоті нагороди, а Микола Поставнін став першим капітаном клубу. Виступав у трійці із крайніми нападниками Всеволодом Блінковим та Василем Трофімовим. Протягом п'яти сезонів брав участь у всіх лігових матчах «Динамо».[2] По два рази був срібним та бронзовим призером чемпіонатів СРСР. Всього в чемпіонаті провів 79 матчів та забив 67 голів. У складі збірної Москви, брав участь в контрольних матчах з чехословацьким ЛТЦ (лютий 1948). У першому розіграші кубка СРСР провів три матчі та забив чотири голи.
У 1951 році був тренером футбольного клуба «Динамо» (Вологда), 1952 — «Динамо» (Іжевськ), 1953–1955 — «Динамо» (Московська область). З 1968 по 1970 рік очолював «Сибіряк» (Братськ). Тривалий час працював з футбольними, хокейними та молодіжними командами московського клубу «Серп та Молот» (1959–1964, 1965–1967, 1971–1988).[1]
Помер 21 лютого1999 року на 83-му році життя у Москві. Похований на П'ятницькому кладовищі столиці.
