Протести через убивство Джорджа Флойда

Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

Протести через вбивство Джорджа Флойда
Дата: 25 травня 2020 — 1 січня 2022 (4 роки, 8 місяців, 4 дні) Місце:  США 44°56′04″ пн. ш. 93°15′45″ зх. д. / 44.934306° пн. ш. 93.262417° зх. д. / 44.934306; -93.262417 Привід: реакція на Вбивство Джорджа Флойда поліцейська брутальність[en] відсутність реакції поліції[en] інституційний расизм[en] расова і соціальна нерівність Цілі: покарання для причетних до вбивства Флойда Методи: Протести, демонстрації, масові заворушення, громадянська непокора, погроми, підпали, мародерство, вандалізм Результат: Засудження поліцейського Дерека Шовіна до 22 років в'язниці.
Сторони
У США: Збройні сили США НГ США Поліція США Республіканці	У США: Демократи Афроамериканці «Black Lives Matter» Антіфа Анонімус
Ключові фігури
Дональд Трамп	Джо Байден
Втрати
2+ загинули	17+ загинули 11000+ заарештовані

Протести через убивство Джорджа Флойда — серія заворушень і демонстрацій проти поліцейської жорстокості і расизму, які почалися в Міннеаполісі в США 26 травня 2020 року і поширилися багатьма штатами США та іншими країнами світу. Протести почалися в Міннеаполісі як реакція на вбивство 46-річного неозброєного афроамериканця Джорджа Флойда міською поліцією під час арешту^[1] та відбулися на тлі початку пандемії COVID-19^[2] і в контексті сезону президентських виборів у США 2020 року.^[3]

Хоча більшість протестів були мирними, демонстрації в деяких містах переросли в заворушення, мародерство та вуличні сутички зі співробітниками правоохоронних органів і бійців національної гвардії США, які застосували сльозогінний газ і гумові кулі у відповідь на протестувальників.^[4][5] Дослідження Лабораторії ненасильницьких дій і Консорціуму підрахунку натовпу показали, що станом на кінець червня 2020, 96,3% із 7305 демонстрацій не містили насильництва або мародерства.^[6] Лише за перші 14 днів заворушень загинуло 19 людей.^[7]

Згідно з дослідженнями, проведеними влітку 2020 року, у певний момент у демонстраціях у США брали участь від 15 до 26 мільйонів людей, що зробило ці протести наймасовішими протестами в історії США.^[8][9][10]

Протести сприяли всесвітнім дебатам щодо поліцейської діяльності та расової несправедливості, що призвело до численних законодавчих пропозицій та реформ на федеральному, штатному та муніципальному рівнях у США, спрямованих на боротьбу з неправомірною поведінкою поліції, системним расизмом та статусом поліцейської недоторканності. Протести призвели до хвилі повалення пам'ятників, перейменувань і суспільних змін у США та по всьому світу.^[11]

25 травня 2020 року, о 20:08 за CDT (4:08 за київським часом) співробітники поліції Міннеаполіса відповіли на виклик 9-1-1 про пограбування магазину на Чикаго Соут Авеню в районі Повердхорн в Міннеаполісі. За даними поліції, Джордж Флойд, 46-річний афроамериканець, знаходився в сусідній машині й перебував під впливом наркотичних речовин. На місце події був відправлений наряд поліції і підозрюваного затримали. Представник департаменту поліції після інциденту заявив, що співробітники поліції наказали Флойду вийти з машини, але він відмовився і чинив фізичний опір при затриманні.^[12][13]

За заявами поліційного департаменту міста, офіцери «в процесі арешту громадянина помітили, що він відчуває проблеми зі здоров'ям і викликали швидку». Проте прямий ефір у Facebook Live, записаний свідком, показав, що поліцейський, який займався затриманням, притиснув Флойда коліном до землі й тримав його в районі шиї. На відео також видно, як Флойд неодноразово повторює, що відчуває проблеми з диханням.^[14][15]

Потім Флойд повністю замовкає і припиняє ворушитися, проте на відео видно, що офіцер поліції навіть після цього не прибирає коліно з шиї Флойда. Незабаром після цього прибуває карета швидкої допомоги та вантажить Джоржа Флойда на ноші. Медики не змогли виявити пульс, і вже в лікарні була констатована смерть Флойда.^[16][17]

Громадські протести в центрі міста Міннеаполіс почалися близько полудня 26 травня, на наступний день після вбивства Джорджа Флойда. Кілька сотень людей прийшли до 3-ї ділянки поліцейського департаменту Міннеаполіса, щоб висловити своє невдоволення діями офіцерів. Однак, протест відразу ж перейшов в радикальну фазу, після того, як протестуючі почали розмальовувати будівлю ділянки, громити припарковані поруч поліцейські машини та скло будівлі. У відповідь на це, ввечері того ж дня поліція вперше застосувала проти агресивної частини учасників протестів спецспорядження: світлошумові та димові гранати.^[18][19][20]

На наступний день, 27 травня — протести лише посилилися. Близько 18:00 CDT (2:00 за київським часом) поліція вперше використовувала гумові кулі, а за ними, в хід знову пішли хімічні подразники й димові гранати.^[21][22]

Пізніше ввечері в соціальних мережах були поширені відеоролики, що демонструють згоряння магазину старих автомобілів АвтоЗон, а також, демонструвався процес розграбування натовпом гіпермаркету мережі Target. Вночі того ж дня — одна людина була смертельно поранена власником ломбарду, який застав його за пограбуванням. Згодом, власник ломбарду, 59-річний чоловік, був заарештований у зв'язку зі вбивством громадянина.^[23][24]

28 травня мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей оголосив у штаті надзвичайний стан, а також ввів в дію комендантську годину, а губернатор штату Міннесота Тім Волз запросив введення 500 бійців збройних сил Національної гвардії на територію міста Міннеаполіс.^[25]

До ранку того ж дня, вже більше ніж 30 будівель і підприємств в Міннеаполісі були пошкоджені в результаті протестів. Кілька магазинів і гіпермаркетів були розграбовані, а кілька ресторанів спалені. До вечора департамент поліції оприлюднив інформацію, що на вечір четверга понад 170 підприємств були пошкоджені, розграбовані, або спалені в результаті дій учасників протестів.^[26]

Крім того, того ж вечора учасниками протестів були підпалені дві будівлі навпроти 3-го управління поліцейського департаменту міста, а потім, сама будівля була також захоплена і підпалена. На момент підпалу будівлю управління поліції вже було евакуйовано^[27].

Ніччю того ж дня в Міннеаполісі відбулася перестрілка на перетині вулиць Лейк-стріт і Блумінгтон-авеню. Поліцейські виявили пораненого з вогнепальної зброї чоловіка, який помер у лікарні.^[28]

У районі, де сталися протести близько 22:00 CDT (6:00 за київським часом) 28 травня, не було ані поліціянтів, ані пожежних і вони не були присутні там до ранку 29 травня. О 1:30 CDT (9:30 за київським часом) 29 травня мер Фрей провів пресконференцію з приводу протестів і засудив дії учасників, оцінивши їх як «неприйнятні». Фрей також додав, що люди, залучені в протестих — будуть «притягнуті до відповідальності» за збитки завдані місту, державі й суспільству.^[29]

Пізніше, того ж ранку о 5:11 CDT (13:11 за київським часом) репортер CNN Омар Хіменес, який має афроамериканське і колумбійське походження, а також знімальна група телеканалу були арештовані співробітниками поліції та національної гвардії штату Міннесота, в момент коли вони вели пряму трансляцію з місця подій на телебачення.^[30] Однак, журналісти були відпущені через близько годину, після втручання з боку губернатора штату Міннесота Тіма Волза.^[31]

29 травня Президент Дональд Трамп написав у Twitter, що відправить військових у Міннеаполіс, щоб взяти під контроль ситуацію, зупинити протести і кровопролиття, якщо губернатор буде неспроможний зробити це сам. Це відбулося практично відразу після того, як губернатор Волз підписав розпорядження про відправку Національної гвардії Міннесоти в Міннеаполіс, щоб офіційно захистити державне і приватне суспільне майно і дозволити місцевій владі виконувати свою роботу відповідно до закону.^[32][33]

Ввечері того ж дня офіцеру поліцейського департаменту Міннеаполіса Дереку Шовіну було пред'явлено звинувачення у вбивстві та вбивстві третього ступеня. Наперекір оголошенню звинувачень підозрюваному, надзвичайному стану і комендантській годині введеній в місті — цивільні протести спалахнули з новою силою.

29 травня протестувальники з'явилися у місті Сіетл.

30 травня о 1:30 CDT (9:30 за київським часом) губернатор Міннесоти Тім Вальц провів пресконференцію, в ході якої він заявив що до 80 % людей, що викликають руйнування, влаштовують погроми й підпалюють будинки — можуть бути родом з іншого штату, і що швидше за все, відразу після скоєння своїх злочинів вони покинули Міннесоту.^[34] Він додав, що вони були «добре організованою» групою в «спробі дестабілізувати громадянське суспільство». На завершення він заявив: «мова йде не про смерть Джорджа. Мова йде про хаос!».^[35] Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей також був присутній на пресконференції, він закликав учасників протестів заспокоїться і розійтися по домівках: «якщо ви дбаєте про себе і про нашу спільноту — ви повинні покласти цьому край. Це повинно припинитися». Він також додав: «ви не призвете поліціянта, який трагічно вбив Джорджа Флойда до відповідальності своїми пограбуваннями і цим безладом».

Станом на 30 травня до 2500 співробітників правоохоронних органів і військових національної гвардії були розгорнуті на території Міннеаполіса. У ході 5 днів протистояння за порушення закону було затримано не менше 1000 осіб, і ще 4 людини загинуло. Увечері того ж дня генерал-майор Національної гвардії Джон Дженсон заявив, що до 31 травня може бути розгорнуто ще понад 1700 солдатів Національної гвардії. І це стане найбільшим розгортанням збройних сил всередині держави в історії США.^[36]

30 травня у місті Сіетл протести перетворилися на протести і зіткнення з поліцією.

Цього дня кількість бійців національної гвардії розгорнутих в штаті Міннесота і в самому Міннеаполісі збільшилася з 4000 до 10 000 осіб за добу.

Близько 10:00 CDT (18:00 за київським часом) в Міннеаполісі на мосту I-35W вантажівка в'їхала в натовп протестуючих, коли на мосту знаходилося від 5000 до 6000 осіб. Однак, серйозно ніхто не постраждав.^[37] Після того, як водій зупинився, натовп учасників протестів витяг його з кабіни. Він отримав легкі травми, деякі з учасників протесту намагалися захистити його від побиття. Люди доставили водія в поліцію, яка потім розігнала натовп. Водій вантажівки, пізніше був ідентифікований як Богдан Вечірко і того ж вечора був доставлений в медичний центр округу Ганнепін. На цей час Вечірко знаходиться під охороною. Комісар громадської безпеки Джон Харрінгтон пізніше повідомив, що навряд Вечірко протаранив колону навмисно.^[38][39]

Після завершення акції на мосту багато його частин були пошкоджені, або розмальовані.

31 травня, також, відбулася акція-протесту під капітолієм штату Міннесота у місті Сент-Пол.

Крім того, в цей день поліцейські міста Міннеаполіс обстріляли журналістів, це був перший інцидент з представниками ЗМІ. Поліція обстріляла знімальну групу німецького агентства Deutsche Welle. Це сталося за кілька хвилин до прямого включення.^[40]. Того ж дня влада ввела режим комендантської години у понад 40 містах 22 штатів^[41].

Штати Джорджія, Огайо, Колорадо, Вісконсин, Кентуккі і Юта закликали федеральну владу ввести Нацгвардію до штатів^[42].

31 травня у місті Сіетл протести перетворилися на бунти і спроби заколоту проти офіційної влади США.

1 червня мер Вашингтона Муріел Баузер і губернатор Нью-Йорка Ендрю Куомо виступили з критикою президента Трампа за жорстокі розгони мітингарів^[43]. Протести в більш ніж 100 містах США, а також у великих містах за кордоном лише посилилися. Крім того, принаймні в 40 містах і 23 штатах була введена комендантська година, і в них висунулися підрозділи бійців національної гвардії США для відновлення правового контролю.

Учасники протестів спробували спалити церкву Святого Іоанна (т.з «Церква президентів») на Лафайет-сквер, неподалік від Білого дому, проте, вони були відтіснені силами правоохоронців.^[44]

У місті Сіетл поліція та протестувальники зіткнулися на Капітолійському пагорбі. В результаті демонтсранти захопили значну частину Капітолійського Пагорбу у місті Сіетл.

Незалежне розслідування і розтин трупа загиблого афроамериканця показало, що насправді Флойд помер від інфаркту (сердечного приступу) через вживання наркотиків. Однак, все одно існує ймовірність, що напад був спровокований асфіксією через дії офіцера поліції.

В середині дня, перебуваючи в Рожевому саду Президент Дональд Трамп розкритикував слабкість губернаторів і мерів і зажадав використовувати більш жорстку тактику стосовно учасників протестів. Він також заявив, що буде докладати всіх зусиль для відновлення порядку на території Сполучених штатів. Після чого, з метою власної безпеки Президент був поміщений в бункер під Білим домом разом зі своєю сім'єю.^[45][46]

Увечері того ж дня, керівництво компанії Apple почало блокувати вкрадені учасниками протестів пристрої і передавати їхні дані поліції.

2 червня до Вашингтону (в федеральний округ Колумбія) було відправлено близько 1,6 тисяч військових. Війська перебувають у підвищеній бойовій готовності^[47]. Помічник міністра оборони США Джонатан Хоффман пояснив, що військові готові діяти у випадку масових протестів, але на час інтерв'ю армія не брала участі в допомозі поліції^[48].

2 червня у місті Сіетл протестувальники поставили ультиматут Меру міста Сіетл Дженні Дюркан.

Станом на 3 червня під час протестів в США загинуло щонайменше 11 осіб. Серед них є співробітники поліції.

3 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами демонстрантів і почала з ними переговори.

Загалом станом на 4 червня в США відбулося 279 нападів на журналістів, зафіксовано 45 випадків арештів журналістів^[49].

4 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан зустрілася із лідерами протестувальників і продовжила з ними переговори.

У п'ятницю, 5 червня пройшла панахида в пам'ять про Джорджа Флойда, в якій, зокрема, взяв участь і мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей.

5 червня у місті Сіетл Мер міста Сіетл Дженні Дюркан заявила, що змушена була піти на деякі поступки протестуючих.

Тим же днем ​​Мер Темекули Джеймс Стюарт подав у відставку через курйоз з електронним листом, який він відправив одному з мешканців міста. У ньому ексмер написав, що «він не вірить, що колись існувала хороша кольорова людина, убита поліцейськими». У заяві про свою відставку він пояснив, що слово «хороша» було додано ненавмисно, а через помилку його голосового перекладача, який він використовує через свою дислексію.^[50]

5 червня МЗС США дало рекомендацію іноземцям у США. Зокрема, їм рекомендують уникати демонстрацій^[51][52].

6 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт протестувальників.

7 червня ситуація у Вашинґтоні стабілізувалася, через що Трамп дав наказ про виведення загонів нацгвардії з міста^[53]. Того ж дня у Філадельфії було скасовано комендантську годину^[54]

7 червня у місті Сіетл Поліція спробувала розігнати бунт демонтсрантів.

8 червня в Сіетлі на значній території міста, контрольованій протестувальниками (сім кварталів) була проголошена Автономна Зона Капітолійського пагорба.

14 червня в Атланті (Джорджія) під час протестів поліціянт застрелив 27-річного афроамериканця Рейшарда Брукса. Після цього глава поліції Атланти Еріка Шилдс подала у відставку^[55][56]. Поліцейському Гарретту Рольфу було оголошено звинувачення у вбивстві, йому загрожує довічне ув'язнення або смертна кара^[57]. 19 червня Гаррета було звільнено під заставу. Йому було пред'явлено звинувачення за 11 пунктами, зокрема, в навмисному вбивстві^[58]. Його напарника звинувачують у нападі на підозрюваного за обтяжуючих обставин.

19 червня в Сан-Франциско протестувальники атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.^[59]

21 червня в Сіетлі з вогнепальної зброї було смертельно поранено 19-літнього протестувальника, інший поранений протестувальник опинився в реанімації в критичному стані^[60][61].

1 липня Автономна Зона Капітолійського пагорба була ліквідована.

3 липня в Сент-Луїсі вандали намагалися атакувати пам'ятник Святому Королю Людовіку IX (на честь якого названо місто), проте група християн не дозволила цього, після чого почалася бійка^[62].

4 липня в Сакраменто демонстранти атакували Пам'ятник Святому Хуніперо Серро, Апостолу Каліфорнії.^[63]

7 липня влада штату Джорджія оголосила надзвичайний стан і ввела війська нацгвардії. За вихідні в Атланті від перестрілок загинули кілька людей.^[64]

16 липня у Каліфорнії палії атакували Церкву Святого Хуніперо Серро.^[65]. 25 липня під час протестів в Сіетлі постраждали понад 20 поліцейських, 45 осіб затримали. Учасники протестів намагалися підпалити конструкції на території центру ув'язнення неповнолітніх злочинців та підірвати поліцейську дільницю, били скло в машинах і будинках^[66].

В інших містах США також проходять акції протесту, які почалися практично одночасно з основною в Міннеаполісі. Акції спрямовані на підтримку тих, хто боровся і бореться заради справедливості для Джорджа Флойда і для всіх афроамериканців, які страждають від несправедливих утисків. Велика частина цих протестів була мирною, однак, були й прецеденти насильницьких акцій.

Глобальний рух Black Lives Matter повільно розвивався протягом багатьох років, але реакція на вбивство Джорджа Флойда було описано як «соціальне пробудження» щодо питань расової несправедливості не тільки у США, а і у всьому світі.^[67] Акції протестів за межами Сполучених Штатів почалися з 28 травня 2020 року.

Окрім солідарності з протестами у Сполучених Штатах і американським рухом Black Lives Matter, у Великобританії до протестів доєднався також власний схожий рух Unite Against Fascism, який висвітлює проблеми расизму у самому Сполученому Королівстві. Великі протести організовувалися по всій Британії, зокрема у великих містах Бірмінгем, Ліверпуль, Лондон, Манчестер та Ньюкасл.^[68]

Перша демонстрація за межами США відбулася біля американського посольства у Лондоні 28 травня.^[69] Пізніше у ході протестів, 7 червня у Бристолі протестувальники знесли статую відомому рабовласнику Едварду Колстону. Після цього щонайменше 5000 людей пройшли маршем до Брістольської гавані і викинули пам'ятник у воду.^[70]

Слова «був расистом» були написані на пам'ятнику Вінстона Черчилля у Лондоні.^[71] У відповідь на це правий активіст і засуджений злочинець Томмі Робінсон оголосив «контрпротест» на 13 червня, щоб захистити від подальшого вандалізму інших військових меморіалів у Сполученому Королівстві.^[72]

По всій Бельгії відбулися багатотисячні акції протесту проти расизму, зокрема в Брюсселі вийшли близько 10 тисяч демонстрантів.^[73] Оскільки бельгійський король Леопольд II був відомий своїми історичними масовими вбивствами та звірствами в Конго, на багатьо пам'ятників на його честь було скоєно акти вандалізму. Частина пам'ятників та бюстів були прибрані після протестів.^[74]

Люди в Нідерландах протестували на знак солідарності з американцями та проти поліцейської недоторканності та расизму. По всій країні відбувалися багатотисячні акції протесту. Прем’єр-міністр Марк Рютте наголосив, що «расизм – це не тільки американська проблема, а і системна проблема в Нідерландах».^[75]

6 червня 2020 року відбулися протести в багатьох містах країни.

7 червня 2020 року у місті Краків близько тисячі людей зібралися, щоб піти на марш в пам'ять Флойда і протестувати проти расизму та жорстокості поліції. Марш розпочався перед Генеральним консульством США на вулиці Столарська та закінчився на площі Малий Ринок.

1 червня 2020 року у місті Братислава близько 100 людей вийшли на протест навпроти Посольства США.

• 7 червня 2020 року у місті Будапешт понад 1000 людей вийшли на протест навпроти Посольства США.
• 16 червня 2020 року у місті Будапешт протестувальники атакували пам'ятник Вінстону Черчиллю.

6 червня 2020 року у місті Бухарест 12 людей вийшли на протест.

• 3 червня 2020 року у місті Запоріжжя одна людина вийшла на одиночний протест. Протестувальник тримав плакат із написом «Black Lives Matter».^[76]
• 11 червня 2020 року у місті Тернопіль темношкірі студенти вийшли на протест.^[77] Потім один депутат вимагав депортувати їх.^[78]

В ході протестів поліція і національна гвардія нерідко вдавалася до насильства, зокрема, стосовно журналістів. У період з 26 травня по 3 червня було зафіксовано понад 279 нападів на журналістів різних телевізійних і інтернет-видань. Більше ніж 45 журналістів було заарештовано і понад 40 одиниць техніки пошкоджено.^[79]

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.