Радіоактивні мінерали

Радіоактивні мінерали (рос. радиоактивные минералы, англ. radioactive minerals, нім. radioaktive Minerale n pl) — мінерали, які містять радіоактивні елементи у кількостях, що значно перевищують їх середній вміст у земній корі.

Відомо близько 250 радіоактивних мінералів.

За радіоактивністю мінерали поділяються на 4 групи:

1) Мінерали урану, як найбільш радіоактивні (первинні — уранініт, настуран, вторинні — карбонати, фосфати, сульфати уранілу та ін.), торію (торіаніт, торит, монацит та інші), а також розсіяні елементи сімейства урану, торію та інші.

2) Підвищеної радіоактивності: мінерали, що вміщують калій-40 (польові шпати, калійні солі).

3) Середньорадіоактивні: магнетит, лімоніт, сульфіди та інше.

4) Низько-радіоактивні: кварц, кальцит, кам'яна сіль тощо.

Серед власне радіоактивних мінералів, розрізняють дві групи: 1) ті, в яких уран (²³⁸U, ²³⁵U) і торій (²³²Th) є мінералотвірними елементами; 2) мінерали, до складу яких радіоактивні елементи входять як ізоморфні домішки.

• Радіоактивні матеріали
• Радіоактивні елементи
• Радіоактивні руди

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.

• Радіоактивні мінерали. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
• Геологічний словник