Сальта Salta
герб прапор
Сальта з пагорбу Сан-Бернардо
Основні дані
24°47′21″ пд. ш. 65°24′38″ зх. д. / 24.78917° пд. ш. 65.41056° зх. д. / -24.78917; -65.41056
Країна	Аргентина
Регіон	провінція Сальта
Столиця для	Сальта  (провінція Аргентини)
Поділ	197 районів
Засновано	16 квітня 1582
Населення	535 303 особи (2010)
Агломерація	Велика Сальта, 554 125 осіб (2010)
Висота НРМ	1187  м
Міста-побратими	Маракай, Тариха, Калама
Телефонний код	(+54) 387
Часовий пояс	UTC-3
GeoNames	3838233
OSM	r2722832  ·R
Поштові індекси	4400
Міська влада
Mayor of Saltad	Густаво Саенс
Вебсайт	municipalidad-salta.gov.ar
Мапа
Сальта Сальта (Аргентина)
Сальта Сальта (Сальта)
Сальта у Вікісховищі

Са́льта (ісп. Salta) — місто на північному заході Аргентини, столиця провінції Сальта. Знаходиться на сході Андського гірського хребта у долині Лерма на висоті 1187 метрів над рівнем моря. Населення 535 303 мешканці за переписом 2010 року.

Місто Сальта є центром важливого сільськогосподарського регіону: тут вирощують кукурудзу, тютюн, зернові, цукрову тростину, сою, які експортують до Європи та США. Має аеропорт. У місті знаходяться два університети: Національний університет Сальти та Католицький Університет Сальти. Місто відоме своєю колоніальною архітектурою та є важливим туристичним центром.

Місто було засноване 16 квітня 1582 року іспанцем Ернандо де Лерма, який виконував наказ віце-короля Перу Франсіско де Толедо, що прагнув створити сполучення між Лімою та Буенос-Айресом. Сальта входила до складу віце-королівства Перу до 1776, коли було створене віце-королівство Ріо-де-ла-Плата. 1783 року місто здобуло статус столиці інтендантства Сальта-де-Тукуман.

1813 року аргентинські війська під командуванням Мануеля Белграно здобули вирішальну перемогу над монархістами у битві при Сальті, що дозволило звільнити майже всю територію Аргентини.

Після здобуття Аргентиною незалежності у 1816, місто переживало період економічного занепаду впродовж майже усього XIX сторіччя. Але у 1890-х з проведенням до міста залізниці та завдяки притоку іммігрантів з Іспанії, Італії та арабських країн економіка регіону знову пішла вгору. 1895 року населення міста становило 28 436 осіб.

Клімат міста помірний і вологий. Середня річна кількість опадів 1000 мм, найбільше дощів у грудні і лютому. Через спорудження великих водосховищ відзначається значне зростання вологості повітря. Абсолютний максимум температури у місті 39,9 °C, абсолютний мінімум −9,4 °C.^[1]

Сальта відзначається найбільшою кількістю будівель колоніальної і неоколоніальної архітектури в Аргентині. Найвизначніші архітектурні пам'ятники міста:

• Муніципалітет — найстаріша будівля міста, збудована 1780 року під керівництвом Антоніо де Фігераса. Зараз у його стінах знаходяться два музеї: Історичний музей Півночі на нижньому поверсі і Колоніальний Музей на верхньому.
• Кафедральний собор — національна історична пам'ятка Аргентини. Збудований у другій половині XIX ст. У його стінах знаходиться могила генерала Мартіна Мігеля де Гуемеса і музей.
• Монастир святого Франциска — будівля у неокласичному стилі, збудована у XIX ст.

Археологічний Високогірний Музей також є однією з найважливіших туристичних принад Сальти. У ньому експонуються предмети культури інків і мумії Юяйяко. Іншими визначними місцями міста є Музей образотворчих мистецтв і Музей міста, Законодавчі збори і будинок-музей Гуемеса.

З міста Сальта починається шлях туристичного Захмарного Потяга (ісп. Tren a las Nubes), який їде високогір'ям Альтіплано та схилами Анд до містечка Сан-Антоніо-де-лос-Кобрес.

• 
  Кафедральний собор
• 
  Муніципалітет
• 
  Монастир св. Франциска
• 
  Головна площа
• 
  Головна площа
• 
  Вулиця міста
• 
  Вулиця міста
• 
  Потяг до хмар

Сальта має такі шляхи сполучення:

• автомобільні: національні траси № 9, 34, 16, 51
• залізниця Хенераль-Белграно, Потяг до хмар, Залізниця Сальта — Антофагаста
• міжнародний аеропорт

Громадський транспорт міста представлений автобусною мережею. Також діє канатна дорога до вершини пагорбу Сан-Бернардо, яка розташована на висоті 264 м над містом.

У Сальті народилися такі відомі люди:

• Хосе Еварісто де Урібуру — президент Аргентини у 1895—1898 роках
• Аугусто Рауль Кортасар — академік, один з найвідоміших дослідників фольклору Аргентини^[6]
• Мартін Мігель де Гуемес — видатний борець за незалежність Аргентини
• Лукресія Мартель — аргентинська кінорежисерка, номінувалася на Золоту пальмову гілку 2004 року

•  Чилі, Калама
•  Іспанія, Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна
•  Венесуела, Маракай
•  Болівія, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Salta city

• Офіційний сайт [Архівовано 8 грудня 2010 у Wayback Machine.](ісп.)
• Уряд провінції Сальта(ісп.)
• Музей «Casa de Hernández»(ісп.)
• Плани та мапи міста [Архівовано 1 травня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
• Суд Сальти [Архівовано 31 травня 2011 у Wayback Machine.](ісп.)
• Туризм(ісп.)
• Художні майстерні Сальти(ісп.)

п о р Найбільші міста Аргентини Encuesta Permanente de Hogares 2015.
	№	Назва	Провінція	Населення	№	Назва	Провінція	Населення
Буенос-Айрес Кордова	1	Буенос-Айрес	самоврядне місто	2 983 000	11	Ресістенсія	Чако	409 000	Росаріо Мендоса
	2	Кордова	Кордова	1 519 000	12	Сантьяго-дель-Естеро	Сантьяго-дель-Естеро	406 000
	3	Росаріо	Санта-Фе	1 429 000	13	Коррієнтес	Коррієнтес	383 000
	4	Мендоса	Мендоса	1 082 000	14	Посадас	Місьйонес	355 000
	5	Тукуман	Тукуман	868 000	15	Жужуй	Жужуй	338 000
	6	Ла-Плата	Буенос-Айрес	836 000	16	Неукен	Неукен	309 000
	7	Мар-дель-Плата	Буенос-Айрес	633 000	17	Баїя-Бланка	Буенос-Айрес	307 000
	8	Сальта	Сальта	625 000	18	Парана	Ентре-Ріос	274 000
	9	Санта-Фе	Санта-Фе	530 000	19	Формоса	Формоса	258 000
	10	Сан-Хуан	Сан-Хуан	513 000	20	Сан-Луїс	Сан-Луїс	218 000