Сапожин

село Сапожин
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Корецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060310270029912
Облікова картка	Сапожин
Основні дані
Перша згадка	1151
Колишня назва	Сапогинь
Населення	586
Площа	3,261 км²
Густота населення	203,31 осіб/км²
Поштовий індекс	34733
Телефонний код	+380 3651
Географічні дані
Географічні координати	50°34′40″ пн. ш. 26°53′35″ сх. д. / 50.57778° пн. ш. 26.89306° сх. д. / 50.57778; 26.89306
Відстань до обласного центру	46 км
Відстань до районного центру	21 км
Місцева влада
Адреса ради	Рівненська область, Корецький район, с. Сапожин;
Карта
Сапожин
Сапожин
Мапа

Сапожи́н — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 663 особи. Орган місцевого самоврядування — Корецька міська рада.

Перша згадка — 1151 рік (у Київському літописі — як Сапогинь)^{[джерело?]}.

У 1906 році село Гощанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 15. Дворів 128, мешканців 974^[1].

У селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, Свято-Миколаївська церква. В селі є братська могила радянських воїнів, яких було перепоховано у 1953 році. У 1966 році було відкрито, а у 1985 році відреставровано пам'ятний знак землякам, які загинули у Німецько-радянській війні.

Серед міст давньоруської держави, поруч із Дубном, Зарічним а також Корцем, зустрічаємо і Сапожин. Багато лиха за своє існування пережив Сапожин, але найбільше потерпало село нашесть від монголо-татар. Хоч мешканці села сміливо оборонялися, про що свідчать легенди та перекази цього краю, та сили все ж були нерівними. Нападники часто залишали за собою згарища і пустки. До сьогодні одна з вулиць має назву Осташівка, що означає за однією із версій залишок (остаток) населеного пункту.

Колишнє поселення пов'язане з іменем жорстокого воєводи-грабіжника Сапо, що знайшов смерть під містом: Сапо-згин — Сапо-гин — Сапожин.

За іншою версією місцеві народні умільці славилися пошиттям взуття -«сапогів», а звідси «сапожний», «сапожне» поселення.

Давніше біля Сапожина було сільце Осташівка — фактично його присілок.^[2]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

У 1936 році на території села знайдені залишки кераміки зарубинецької культури. У 1961 році поблизу села в урочищі Вал виявлено городище, яке є залишком міста Сапогинь, що згадується в Київському літописі під 1151 роком. Городище розташоване на рівнині і оточене валом, залишки якого збереглися з південної і західної сторони, а з південного сходу є залишки рову.

• Д. Я. Вортман. Сапогинь (давньоруське місто) [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 454. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Sapożyn, wś, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 306. (пол.)

• Погода в Сапожині [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]