|
Семигори
Семигори — село в Україні, у Богуславській міській громаді Обухівського району Київської області. Населення становить 405 осіб[1]. ГеографіяСело Семигори розташоване за 116 км від обласного центру, 73 км від районного центру та 15 км від адміністративного центру міської громади. За 10 км знаходиться найближча залізнична станція Михайлівка[4] на лінії Яхни — Цвіткове між станціями Миронівка та Таганча. У селі бере початок струмок Безіменний.
НаселенняУ 1864 році у Семигорах мешкало 1002 особи[7]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 405 осіб[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
ІсторіяСело Семигори від часу утворення у 1797 році Богуславського повіту Київської губернії Російської імперії, належало до нього. У 1837 році повітовий центр перенесено з Богуслава до Канева, а у 1846 році перейменовано й повіт на Канівський, до якого увійшли й Семигори. Тоді у селі діяла церква Успіння Пресвятої Богородиці[8]. Ще одну згадку про село знаходимо у книзі «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» Лаврентія Похилевича за 1864 рік: «Семигори, село поблизу Вільхівця, за 10 верст від Богуслава. Село розкидане між лісистими горами, серед яких, пильне око відрізняє сім особливо високих. Земля мало хлібородна, але здатна до садівництва, що процвітає у мешканців. Колишнє місце села, під назвою Калаберда. Воно вже заросло давнім лісом, але при копанні трапляються шматки цегли та давнього глиняного посуду. Кажуть, що Калаберда розорена татарами[7]. У 1601 році існувала тут, на теперішньому місці, церква Успіння Божої Матері, як видно було з напису на церковних дверях. Але ще раніше була найдавніша, якій місце вказують мешканці старого цвинтаря. У візиті 1746 року Богуславського деканату говориться, що церква тут „від давніх годин виставки, 2 двома куполами; священиком в той час був Ігнатій Якоїч, присвячений у 1735 році Київським митрополитом Рафаїлом Заборовським, а в 1738 був встановлений уніатським митрополитом, за презентом Богуславського старости“. За штатами церкву зараховано до 6-го класу; землі має 39 десятин. З церковних книг примітно Євангеліє, надруковане у 1602 році у Львові, благословенням четверо-патріархів»[7]. Археологічні розвідкиПід час археологічних розкопок поблизу села виявлено бронзову арбалетну фібулу черняхівської культури[9]. Відомі люди
Згадки у літературіУ Семигорах відбувалися події повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я», однойменного фільму-дилогії і серіалу «Спіймати Кайдаша», знятих за мотивами повісті. Також у цьому селі жили реальні прототипи головних героїв повісті — родина Мазурів, відома на весь повіт своїми сварками. Тож Семигори стали частиною туристичного маршруту «Стежками Івана Нечуя-Левицького» разом з Богуславом та селами Стеблів і Хохітва. ПодіїУ жовтні 2021 року команда активістів із Богуслава (автор ідеї Людмила Касьян, організатор Віктор Коломієць, ткаля-килимарниця Валентина Ткач, автори туристичного блогу Євген та Олена Пузатки, радіо «Богуслав-FM») і місцеві жителі провели у Семигорах перший етно-гастро-літературний «Гарбуз-Fest у Кайдашів»[10]. У жовтні 2022 року пройшов уже традиційний «Гарбуз-Fest у Кайдашів». Якщо минулого 2021 року захід був спрямований на відпочинок від сільської роботи та культурне збагачення, то цьогоріч головною метою дійства була благодійність — збір коштів для українських захисників. У програмі фестивалю були: етнопоказ та виставка українських строїв, майстер-класи від народних майстрів, фотозона зі старовинними світлинами родин із Богуславщини, мініатюра «Мотря і Кайдашиха», зустріч з героями серіалу «Спіймати Кайдаша», екскурсія Семигорами. На фудкорті гості свята могли скуштувати страви з творів Нечуя-Левицького, оригінальні страви з гарбуза та його нові сорти, завезені з Туреччини, куліш, пиріжки і вареники від Кайдашихи, богуславські бублики з гори Бублейної[11]. Див. такожПримітки
Джерела
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
