У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Серебряков .
Олексій Валерійович Серебряков (нар. 3 липня 1964 (19640703 ) , Москва , Російська РФСР ) — один із провідних російських акторів сучасності. Заслужений артист Росії (1999 ). Народний артист Росії (2010 ).
Життєпис
Народився 3 липня 1964 року в Москві .
У кіно потрапив випадково: його фотографію в 13-річному віці побачили у «Вечірній Москві» асистенти з підбору акторів популярного радянського серіалу «Вічний поклик ». До закінчення школи на його рахунку було шість головних ролей.
На церемонії закриття кінофестивалю «Кінотавр». Сочі, 2014 рік У 1981 році був актором Сизранського драматичного театру , де пропрацював вісім місяців, потім повернувся в Москву.
Закінчив Державний інститут театрального мистецтва (рос. ГИТИС ) у 1986 році, де навчався на акторському факультеті в майстерні Олега Табакова . Після закінчення вишу у 1986 році працює в театрі «Табакерка» свого колишнього майстра.
Навіть у ненайкращі часи для пострадянського кінематографа регулярно знімався в помітних стрічках. У часи недавнього буму російського кінематографа інтенсифікував свою діяльність: тільки 2005-го знявся у 8 фільмах, серед яких «9-та рота » Федора Бондарчука .
Працює з такими режисерами, як-от Єгор Кончаловський («Втеча»), Олександр Рогожкін («Перегін»), Олексій Балабанов («Жмурки» та «Вантаж 200»), Валерій Тодоровський («Лещата»). Грав роль Мандрівника в дилогії «Залюднений острів » за романом братів Стругацьких , у фільмі Сергія Урсуляка «Ісаєв» за творами Юліана Семенова .
На початку 2012 року емігрував разом із сім'єю до Канади [ 1] .
Нагороди
Премія «Кіношок » у номінації «Призи за найкращі ролі» за 1994 рік.
Фестиваль «Віват, кіно Росії!» приз як найкращий виконавець чоловічої ролі у стрічці «Тести для справжніх чоловіків ».
Фільмографія
1980 «Червоні погони» — Володимир Ковальов, суворовець
1985 «Тиха застава» — Коля Васьков, прикордонник
1986 «Звинувачується весілля» — Ігор
1989 «Фанат» — Малюк
1989 «Розпад» — Валерій
1989 «Смиренний цвинтар» — Мишко-студент
1990 «Повернення в Зурбаган»
1991 «Морський вовк»
1991 «Оголена в капелюсі»
1992 «Ескадрон»
1993 «Спосіб вбивства»
1993 «Ніч питань...»
1994 «Серп та Молот»
1999 «Тонка штучка»
2004 «Штрафбат»
2005 «9-та рота»
2005 «Втеча»
2005 «Піжмурки»
2006 «Консерви»
2006 «Перегін»
2006 «З Дону видачі немає»
2006 «Жерсть»
2007 «Лещата»
2007 «Глянець»
2007 «Вантаж 200»
2007 «Код Апокаліпсиса»
2008 «Населений острів» — Мандрівник
2009 «Населений острів. Сутичка» — Мандрівник
2010 «Золотий перетин» — Алекс
2010 «Зв'язок часів» — отець Михайло
2010 «Каденции» — Олег
2010 «Іванов» — Микола Олексійович Іванов
2010 «Військовий госпіталь» — Олег Вольт
2010 «Глухар в кіно» — Андрій Смирнов, найманий кілер
2011 «ПираМММида» — Мамонтов
2011 «Мисливці за діамантами» — Микола Шахов, слідчий
2011 «Жила-була одна баба» — Лобода
2011 «Біла гвардія» — Най-Турс
2011 «Синдром дракона» — Костянтин Запорожець
2012 «Снайпер 2. Тунгус» — Михайлов, старшина
2012 «Соло на саксофоні» — Саша Фролов
2013 «Агент» — Андрій Козирєв, «американець»
2013 «Ладога» — Сергієнко, капітан НКВС
2014 «Левіафан» — Микола Сергеєв
2015 «Метод» — Олексій Ануфрієв (Стрілець)
2015 «Фарца» — Востріков, батько Наді
2015 «Москва ніколи не спить» — Антон
2015 «Клінч» — Федоров, вчитель літератури
2016 «Квартет» — Кощій
2016 «Стіна» — Михайло Шеїн, смоленський воєвода
2016 «Лікар Ріхтер» — лікар Ріхтер
2017 «Легенда про Коловрата» — князь Юрій
2017 «Как Витька Чеснок вёз Лёху Штыря в дом инвалидов» —"Лёха Штырь (Алексей Юрьевич Чесноков)"
2018 «Ван Гоги» — Птіцин (Марк)
2018 «МакМафія» — Дмітрі Ґодман
2021 «Ніхто» — Юліан Кузнецов
Література
Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С. 91—92.
Ченцова А., Клингенберг О. // Комс. правда. — К., 2001. 23 нояб. — С. 30.
Примітки
Посилання