Share to: share facebook share twitter share wa share telegram print page

Науель Перес Біскаярт

Науель Перес Біскаярт
ісп. Nahuel Pérez Biscayart
Дата народження6 березня 1986(1986-03-06)[1][2] (38 років)
Місце народженняБуенос-Айрес, Аргентина[2]
ГромадянствоАргентина Аргентина
Професіяактор
Роки активності2003 — наш час
IMDbID 1465580
Нагороди та премії
«Сезар» (2018)
Науель Перес Біскаярт у Вікісховищі
Зовнішні зображення
Фото Науеля Переса Біскаярта

Науель Пе́рес Біская́рт (ісп. Nahuel Pérez Biscayart; нар. 6 березня 1986, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський актор кіно та телебачення.

Біографія

Науель Перес Біскаярт народився 6 березня 1986 року у Буенос-Айресі, Аргентина. У дитинстві Науель ніколи не замислювався про акторську кар'єру і навіть в початковій школі він не брав участі ні в яких мистецьких заходах. Навчаючись в середній школі, Біскаярт заради жарту записався в театральний гурток і з часом зрозумів, що йому подобається грати на сцені.

На телебаченні 17-річний Науель дебютував у серіалі «Путани», у якому зіграв роль Маркоса. У 2006 році Біскаярт був удостоєний премії як «Найкращий актор» на Кінофестивалі трьох континентів в Нанті (Франція) за роль у фільмі «Клей».

У 2010 році Біскаярт вперше знявся за кордоном, у Франції, зігравши одну з ролей у фільмі Бенуа Жако «У лісовій хащі» з Ізільд Ле Беско. Продовжуючи зніматися в кінофільмах і телесеріалах в Аргентині, актор отримує нові пропозиції зі Швейцарії та Бельгії. У 2010 році він знову знявся у Франції, у фільмі Ребекки Злотовськи «Гранд Централ. Атомне кохання».[3]

У 2014 році Науель Бікаярт спробував себе в ролі режисера і зняв свій перший короткометражний фільм «Я забув» (фр. J'ai oublié). У цьому ж році актор зіграв головну роль у фільмі «Я твій», за що отримав премію за «Найкращу чоловічу роль» на кінофестивалі в Карлових Варах.

У 2017 році Біскаярт зіграв головні ролі у французьких фільмах «Зазирни в його серце» — повнометражному режисерському дебюті Джоан Шемли (в українському прокату фільм демонструвався з 7 грудня 2017), та в драмі Робена Кампійо «120 ударів на хвилину», яка брала участь в 70-му Каннському міжнародному кінофестивалі та завоювала там кілька нагород. У грудні цього ж року за роль Шона Далмазо у фільмі «120 ударів на хвилину» Біскаярт був номінований на премію Європейської кіноакадемії як «Найкращий європейський актор»[4][5]. У 2018 році актор отримав за цю роль французьку національну кінопремію «Сезар» як найперспективніший актор.[6][7]

Фільмографія

Науель Перес Біскаярт (у центрі) з членами знімальної групи фільму «120 ударів на хвилину» на Каннському МКФ 2017
Ролі на телебаченні
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2003 с Путани Disputas Маркос
2003 с Чорне сонце Sol negro Маріто
2004 с Епітафії Epitafios Пабло
2004 с Холодна кров Sangre fría Іван
2005 с Жінки-вбивці Mujeres asesinas Марсело
2005 с Трофеї Ботінес
2006 с Відчайдушні домогосподарки Amas de casa desesperadas
2006 с Брати детективи Hermanos y detectives
2007 тф Сигнал La señal
2008 с Тут неможливо жити Aquí no hay quien viva Лукас
2009 с Епітафії 2 Epitafios Пабло
2010 с Втрачений час Lo que el tiempo nos dejó
2011 с Провідний гравець El puntero Гермініо
20122013 с Темний ангел Lynch Педро Хосе «Скажений»
Ролі в кіно
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Наступний вихідний Próxima Salida Абель
2005 ф Татуювання Tatuado Пако
2005 ф Аура El Aura Хуліо
2006 ф Клей Glue
2006 ф Сирне обличчя Cara de queso 'mi primer ghetto' Фелман
2006 кф Поточний час Todas las veces
2009 ф Кров тече La sangre brota Леандро
2009 ф Мовчання Silencios Хуан
2010 ф Патагонія Patagonia Алехандро
2010 ф У лісовій хащі Au fond des bois Тімоті
2010 ф Гора Байо Cerro Bayo Лукас
2013 ф Гранд Централ. Атомне кохання Grand Central Айзек
2013 ф Ліва нога. Права нога Left Foot Right Foot Вінцент
2014 ф Усі мертві Todos están muertos Дієго
2014 ф Я твій Je suis à toi Лукас
2014 ф Лулу Lulu
2015 ф Останнє літо Бека Becks letzter Sommer Раулі Кантас
2016 ф Перед світанком Stefan Zweig: Farewell to Europe Віктор д'Альмейда
2016 ф Ідеальне майбутнє El futuro perfecto
2017 ф 120 ударів на хвилину 120 battements par minute Шон Далмазо
2017 ф До побачення там, нагорі Au revoir là-haut офіцер жандармерії
2017 ф Зазирни в його серце Si tu voyais son coeur Костель
2017 ф Агада Agadah Альфонсо ді ван Ворден
2020 ф Уроки фарсі Persian Lessons Жиль Крем'є
2024 ф Убити жокея El jockey Ремо

Визнання

Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта[8]
Рік Категорія Фільм Результат
Премія Аргентинської асоціації кінокритиків
2006 Срібний кондор найкращому акторові-новачку Татуювання Перемога
2017 Срібний кондор найкращому акторові Лулу Номінація
Кінофестиваль трьох континентів у Нанті
2006 Найкращий актор Клей Перемога
Премія «Люм'єр»
2011 Найкращий молодий актор У лісовій хащі Номінація
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Перемога
Кінофестиваль у Карлових Варах
2014 Найкращий актор Я твій Перемога
Міжнародний кінофестиваль квір-кіно в Лісабоні
2015 Приз журі найкращому акторові Я твій Перемога
Премія «Кришталевий глобус»
2018 Найкращий актор 120 ударів на хвилину Перемога
Премія «Сезар»
2018 Найперспективніший актор 120 ударів на хвилину Перемога

Примітки

  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. а б cinenacional.com — 2001.
  3. Nahuel Perez Biscayart: Sa biographie на сайті AlloCiné (фр.)
  4. European Film Awards Nominations: ‘The Square’, ‘Loveless’, ‘On Body And Soul’ & More. Deadline.
  5. The 30th European Film Awards. Cineuropa (англ) . Процитовано 8.12.2017.
  6. Yann Bouchery. Le journal de 7h : "120 battements par minute" de Robin Campillo s'impose aux César. RTL.fr (фр.) . 3.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  7. 43e cérémonie des César : Le triomphe de « 120 battements par minute ». Le Point.fr (фр.) . 2.03.2018. Процитовано 3.03.2018.
  8. Нагороди та номінації Науеля Переса Біскаярта на сайті IMDb (англ.)

Посилання

Kembali kehalaman sebelumnya